Мови Кенії

Кенія — це багатомовна країна. Суахілі (найбільша з мов банту) та англійська, причому остання успадкувалася від колоніального панування (див. Британська Кенія), широко поширені як лінгва франка. Вони слугують двома державними робочими мовами. Включаючи тих, хто говорить двома мовами, у Кенії на суахілі більше говорять ніж англійською.[1]

Огляд

Сторінка з кікую, публікація Muigwithania (1929).

За даними Етнолога, у Кенії в цілому говорять 68 мовами. Це є відображенням різних верств населення Кенії, яка включає найбільшу кількість етнорасових і мовних груп, знайдених в Африці (див. мови Африки).

Більшість мов, на яких говорять місцеві, належать до двох великих мовних сімей: Нігеро-конголезькі мови (мови Банту) та Ніло-сахарські мови (Нілотські мови), на яких говорять в країні народи банту та нілоти відповідно. Кушитські та арабські етнічні меншини говорять на мовах, що належать до окремої афразійської родини, що складаються з індусів та британців, що говорять мовами індоєвропейської сім'ї.[2]

Різні кенійські етнічні групи, як правило, у власних громадах говорять своїми рідними мовами. Дві державні мови, англійська та суахілі, використовують різною мірою вільності для спілкування з іншими народностями. Англійська мова широко поширена у сфері торгівлі, освіти та державному.[3] Приміські жителі та мешканці сільських районів менш багатомовні, тому в сільській місцевості чимало мешканців говорять тільки рідною мовою.[4]

Мовні сім'ї

Основні мови

Отче наш на суахілі, мова банту, що водночас із англійською мовою слугує для багатьох у Кенії мовою міжнаціонального спілкування.

Етнолог (2009) надає такі дані найбільших спільнот носіїв мови в Кенії:

Другорядні мови

Мови етнічних меншин в країні включає:

Примітки

Посилання