Муніципалітети Мексики

Кожен муніципалітет адміністративно автономен. Його мешканці обирають голову муніципалітету (ісп. presidente municipal), який очолює муніципальну раду (ісп. ayuntamiento), відповідальний за надання комунальних послуг населенню. Голова муніципалітету неспроможна балотуватися другого терміну відразу після закінчення першого. Муніципальна рада складається з голови (ісп. cabildo), членів ради (ісп. síndico) та кількох піклувальників (ісп. regidores).

Такий тип організації муніципалітету, що виник за часів Мексиканської революції, називається «вільний муніципалітет» (ісп. municipio libre).

Муніципальна влада відповідальна за надання комунальних послуг (зокрема, вода та каналізація), освітлення вулиць, безпека на вулицях, рух транспорту, прибирання та турботу про парки, сквери та цвинтарі. Вони також можуть допомагати федеральній владі та уряду штату в організації освіти, пожежної безпеки, наданні медичних послуг, захисту навколишнього середовища, історичних та культурних пам'яток. Починаючи з 1983 року вони можуть самі збирати податки на нерухомість та деякі інші, хоча більша частина фінансування, як і раніше, надходить від уряду штату чи країни.

У Мексиці понад 185 тис. населених пунктів. В середньому на один муніципалітет припадає 76 н.п., хоча по штатах це число відрізняється від 17 н.п./мун-т в Оахаку до 493 у Південній Нижній Каліфорнії.

Усі муніципалітети (на відміну районів Федерального округу) країни мають адміністративний центр муніципалітету (ісп. cabecera municipal), яким є один з чи єдиний населений пункт муніципалітету. Оскільки територія більшості муніципалітетів включає кілька населених пунктів (ісп. localidades), в інших обираються допоміжні поради (ісп. presidencia auxiliar / junta auxiliar), що залежать фінансово від основної муніципальної ради. Деякі штати на півдні та в центрі Мексики поділяються на дуже велику кількість муніципалітетів (наприклад, Оахака на 570), так що в них великі міста виявляються розділеними на кілька муніципалітетів. Проте навіть у таких випадках можуть обиратися допоміжні поради для адміністративних цілей.

Незабаром після завоювання та колонізації Мексики іспанцями великі населені пункти, розташовані у стратегічних пунктах, набували статусу міста (ісп. ciudad і утворювали муніципалітети (ісп. ayuntamiento в традиційному сенсі цього слова («міська адміністративна одиниця»). У Конституції 1824 року, прийнятої після здобуття незалежності, не було жодних спеціальних положень щодо муніципалітетів, структура та обов'язки яких мали бути визначені в конституціях окремих штатів. Кожен штат у результаті встановлював свої мінімальні вимоги (зазвичай пов'язані з кількістю населення), яким мав відповідати населений пункт, щоб стати муніципалітетом. Конституція 1917 року у 115 статті встановила, що основною одиницею адміністративного поділу штатів є «вільні муніципалітети», куди було поділено всю країну. Також вона скасувала т.з. «Політичні адміністрації» (ісп. jefatura política), проміжні між штатами та муніципалітетами. Муніципалітети отримали повну автономію в управлінні місцевими справами, водночас їхня компетенція в інших сферах була обмежена^[2].

За населенням

Нижче наводиться список перших 13 та останніх 10 муніципалітетів за чисельністю населення. Чисельність наводиться за переписом 2005 року згідно з даними Національного інституту статистики, географії та інформатики^[3].

По площі

Нижче наводиться список перших та останніх 20 муніципалітетів за площею^[4].

• Mexican government structure(англ.)
• Історія іспанської конституції(ісп.)
• Mexico Portal de Información Municipal(ісп.)