Міське кладовище № 2 (Харків)
Міське кладовище № 2 (Харків) | |
---|---|
Брама старої частини некрополя і колишня лютеранська каплиця. 2017 р. | |
Інформація про цвинтар | |
50°00′35″ пн. ш. 36°15′17″ сх. д.H G O | |
Країна | Україна |
Розташування | Харків |
Відкрито | 1830 |
Стан | закрите[1] |
Площа | 16,9 га[1] |
Адреса: вулиця Григорія Сковороди, 102 | |
Міське́ кладови́ще № 2[1] — некрополь на території Харкова, який складається з двох частин, розділених Журавлівським узвозом. Традиційно служить для поховання найбільш заслужених харків'ян. Південна частина, більш стара, є нині найдавнішим серед існуючих кладовищ Харкова.
Побутують та зустрічаються в документах і літературі також назви: Харківське міське кладовище № 2, 2-ге міське кладовище (Харків), Харківський цвинтар № 2[2], 2-й міський цвинтар[3].
Історія некрополя
ред. кодПерші поховання на території некрополя здійснювала лютеранська громада Харкова. На північно-східній околиці міста від початку ХІХ століття селилися лютеранські родини; сучасна вулиця Григорія Сковороди спершу називалася Німецькою. У 1830 році в цій місцевості було споруджено кірху (не збереглася); приблизно тоді ж пастор Йоган Розенштраух домігся дозволу на відкриття на віддаленій частині Німецької вулиці лютеранського кладовища. У 1880-ті роки біля входу до кладовища було споруджено цегляну каплицю (тепер — приміщення контори).
За радянського часу лютеранський некрополь було перетворено на 2-ге міське кладовище. Його стара частина має площу близько 7 га. Після кровопролитних боїв за Харків у ході Другої світової війни було упродовж 1943—1948 років сформовано військовий меморіал з братських і окремих могил воїнів Червоної армії (Воїнська меморіальна дільниця міського кладовища № 2) площею 900 кв. м[4]. Його розташували північніше від старої частини 2-го кладовища, за узвозом Весніна (тепер Журавлівським узвозом). Тут склалася нова частина 2-го кладовища площею близько 10 га, з цехом для виробництва надгробків. Деякі поховання було перенесено на 2-ге кладовище внаслідок ліквідації розташованого на протилежному боці Пушкінської вулиці 1-го кладовища (тепер його місце займає Молодіжний парк) та деяких інших некрополів.
Відтоді на міському кладовищі № 2 (переважно на його північній частині) здійснювалися поховання Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, очільників області й міста, керівників значних підприємств, старих більшовиків, видатних діячів науки, техніки, культури і мистецтва. Чимало надгробків являють собою виразні твори меморіальної пластики, виконані професійними митцями.
Нині кладовище закрите для поховань[1], ділянки під могили надаються лише у виняткових випадках. Утримувачем кладовища є комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради[1].
Поховання
ред. кодНа території старої та нової частин цвинтаря загалом поховані:
Державні, політичні та громадські діячі
ред. кодВійськові діячі Радянського Союзу
ред. кодВійськові України
ред. кодДіячі науки і техніки
ред. кодЛітератори
ред. кодАктори, режисери
ред. кодХудожники, архітектори
ред. кодКомпозитори, музиканти
ред. кодГерої Радянського Союзу (крім згаданих вище)
ред. кодГерої Соціалістичної Праці (крім згаданих вище)
ред. кодГерої України (крім згаданих вище)
ред. кодОб'єкти культурної спадщини
ред. кодЗначна кількість поховань міського кладовища № 2 перебуває під охороною держави як пам'ятки історії. Зокрема, надгробок Григорія Квітки-Основ'яненка є пам'яткою національного значення; на кладовищі налічуються 188 індивідуальних та 7 комплексних чи братських поховань у статусі пам'яток місцевого значення (за станом на липень 2017 р.[5]), визначено низку щойно виявлених пам'яток. Будинок колишньої лютеранської каплиці вважається пам'яткою архітектури місцевого значення.
Світлини
ред. код- Схема старої частини цвинтаря
- Схема нової частини цвинтаря
- Стела з пам'ятним написом на новій частині цвинтаря
- Надгробок Г. Квітки-Основ'яненка
- Надгробок Л. Гіршмана
- Надгробок І. Мар'яненка
- Надгробок Б. Чичибабіна
- Надгробок В. Івашка
Примітки
ред. кодДжерела
ред. код- Некрополі України. — К. : УТОПІК, 1999. — С. 34–61.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Сайт «Герои страны» [Архівовано 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
ред. кодУ Вікіпедії є проєкт «Український некрополь» |
|