НАМІ

Науковий автомоторний інститут був утворений 14 березня 1920 ріка на базі Наукової автомобільної лабораторії (НАЛ) при науково-технічному відділі ВСНХ, яка була створена 16 жовтня 1918 рік а. З 1924а інститут санкціонував закупівлі імпортної автомобільної техніки. До 1927 ріку був розроблений перший самостійний автомобіль НАМІ-1 (перший легковий автомобіль у СРСР).

У 1930-х роках інститут став провідним конструкторським підрозділом радянської автомобільної промисловості. У цей час були розроблені і запущені у виробництво перші радянські тролейбуси, створені кілька моделей тракторів і вантажівок вантажних автомобілів. Для потреб РККА активно розроблялися напівгусеничні моделі, бронеавтомобілі^[2].

З 1931 по 1946 рік називався Науковий автотракторний інститут (НАТІ).

На початку 1946 ріка у зв'язку з передачею тракторної промисловості у відання Міністерства сільськогосподарського машинобудування НАТІ був поділений на дві частини. Автомобільна частина залишилася у віданні Мінавтопрому і була перетворена на Науково-дослідний автомобільний та автомоторний інститут (НАМІ). Тракторна частина передана Мінсільгоспмашу та на її базі організований союзний Науково-дослідний тракторний інститут НАТІ (НАТІ).

В інституті було сконструйовано кілька двигунів, які стали основою для серійних моделей. Однак багато перспективних конструкторських рішень не могли бути швидко освоєні радянською промисловістю. Наприклад, розробки переднього приводу в НАМІ почалися в 1966-1967 роках, а перший передньопривідний автомобіль масово почав випускатися в СРСР тільки в 1980-і роки. У той же період почалися розробки автоматичної коробки передач для легкових автомобілів.

Вчені та конструктори інституту брали активну участь у створенні, випробуваннях та запуску у виробництво практично всіх радянських автомобілів, ряду двигунів і тракторів.

1994 року інститут НАМІ отримав статус Державного наукового центру Російської Федерації.

У 2003 році Федеральне агентство з технічного регулювання та метрології Росії акредитувало НАМИ як Випробувальний центр продукції автомобілебудування (ІЦАІ), який став технічною службою з правом проведення випробувань з Правил ЄЕК ООН.

У 2014 році НАМІ придбав за 1 євро у групи ОНЕКСІМ технології, конструкторську документацію та виняткові права на ноу-хау з розробки кузова та шасі гібридного автомобіля «Ё-мобіль»^[3].

НАМІ є представником Російської Федерації у Технічному комітеті 22 «Дорожній транспорт» Міжнародної організації зі стандартизації.

У 1964 році при інституті був організований випробувальний полігон (Науковий випробувальний центр автомобільної та мотоциклетної техніки, НІЦІАМТ), розташований недалеко від Дмитрова. Наразі цей підрозділ носить назву Науково-дослідний центр з випробувань та доведення автомототехніки ФГУП «НАМІ» (НІЦІАМТ ФГУП «НАМІ»).

З 1923 інститут почав випускати «Бюлетень Науково-автомоторного інституту». В даний час збірка «Праці НАМІ» включена до переліку видань, рекомендованих Вищою атестаційною комісією (ВАК), для публікацій матеріалів дисертацій.

• НАМІ-1
• НАМІ-2
• НАМІ-3
• ГАЗ-ВМ (НАМІ-ВМ)

Крім 1920—1930-х років, НАМІ виробляла лише розробку концепт-карів:

Підприємство брало участь у створенні нового російського сімейства автомобілів представницького класу «Aurus» для перших осіб держави^[4].

• Брилінг Микола Романович
• Долматовський Юрій Аронович
• Кобилінський Валентин Сергійович
• Ліпгарт Андрій Олександрович
• Можаров Петро Володимирович
• Орлін Андрій Сергійович
• Пельцер Олександр Іванович
• Хлєбніков Олександр Михайлович
• Чудаков Євген Олексійович
• Шарапов Костянтин Андрійович
• Парфенов Дмитро Вікторович
• Хаїнов Геннадій Євгенович
• Амбросенков Олексій Прокопович

• Кортеж (проект)