Наукова думка

Після остаточного утвердження в Києві більшовицької влади задля збереження пограбованої, але не остаточно розтрощеної друкарні Києво-Печерської лаври київські вчені, об'єднані у Всеукраїнську академію наук, звернулися до властей із листом, в якому звернули увагу на те, що Лаврська друкарня володіє унікальними грецькими, латинськими і французькими шрифтами, тому її майно може стати в пригоді для видання академічних праць. Власне, ішлося про передачу друкарні у відання Академії наук у Києві. Так у листопаді 1922 року в Академії наук України було створено Редакційно-видавничу комісію на чолі з видатним ученим-філологом академіком Агатангелом Кримським. Саме від цієї дати веде відлік своєї історії сучасна «Наукова думка». Деякий час друкарня Академії перебувала в оренді київського ділка Балицького, який раз на рік видавав звіти Академії наук, а так друкував різноманітну літературу на продаж. Лише 1928 року друкарня Академії почала працювати за фахом.

Найбільшого розквіту видавництво досягло в 1988 році — 3 місце у світі за кількістю назв серед видавництв, що спеціалізувалися із випуску наукової літератури^{[3][джерело?]}.

Джерело^[4]:

• 1922-1926 — Редакційно-видавнича комісія, Редакційно-видавнича комісія АН УСРР
• 1927-1931 — Видавництво Академії наук УСРР
• 1932-1934 — Видавництво Всеукраїнської Академії наук, Видавництво ВУАН
• 1935-1936 — Видавництво Української Академії наук
• 1937-1941 — Видавництво Академії наук УРСР
• 1942-1943 — евакуація в Уфу
• 1944-1963 — Видавництво Академії наук УРСР, Видавництво Академії наук Української РСР
• 1964-1991 — Наукова думка
• 1992-1993 — Видавництво Академії наук України «Наукова думка»
• 1994-2007 — Видавництво Національної академії наук України «Наукова думка»
• З 2007 року офіційна назва — Державне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Видавництво „Наукова думка“ НАН України».

«Науковою думкою» видані словники: синонімів української мови, іншомовних слів, власних імен, сталих словосполучень, орфографічні словники.

1997 року видавництво започаткувало серію «Бібліотека школяра», в якій були видрукувані твори Уласа Самчука, Василя Барки, Івана Багряного, Тодося Осьмачки, Володимира Винниченка та інших представників українського письменства, імена яких багато років не згадувалися у жодній програмі з української літератури.

Особливою гордістю видавництва є повне 20-томне зібрання творів Тараса Шевченка.

У 2008 видано 95 назв фундаментальних та узагальнюючих наукових робіт українських учених.

У 2010 почався випуск видання «Словник української мови у 20 томах».

Деякі книги видавництва

• Серія «Фауна України», 75 книг протягом 1956—2019 років (продовжує видаватися)
• Енциклопедія історії України в 10 томах (2003—2013)
• Археологія Української РСР
• Ім'я вашого міста. Кругляк Юрій Михайлович
• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Словник гідронімів України
• «Лексис» Лаврентія Зизанія. «Синоніма Славеноросская» / Підгот. текстів В. Німчук, 1964
• Українське мистецтвознавство, 1968
• Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 томах / Інститут суспільних наук АН УРСР; Уклад. Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька, І. М. Керницький та ін., 1977—1978
• Серія «Бібліотека української літератури», з 1982
• Сучасні українські художники, 1985
• Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / Відп. ред. О. С. Стрижак, 1985
• Князь в Давній Русі: влада, власність, ідеологія, 1992
• Катерина Матейко. Український народний одяг: етнографічний довідник, 1996
• Етимологічний словник української мови у семи томах / АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. Головний редактор О. С. Мельничук, 1982—2006
• Словник синонімів української мови, у 2-х томах / укл. А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк та ін., 1999
• Історія української культури в 5-ти томах, 6-ти книгах (на кінець 2010 року вийшли 1—3-й томи і 2-га книга 4-го тому)

• Список словників української мови