Костю́м (від фр. costume) — може означати одяг в загальному чи відмітний стиль в одязі, який відображає соціальну, національну, регіональну приналежність людини. Костюм може також означати художнє поєднання аксесуарів на картині, статуї, в поемі або п'єсі, відповідне часу, місцю чи іншим обставинам. Ще одне можливе значення позначає певний стиль одягу, в якому людина могла б зобразити невластиву їй роль, наприклад, маскарадний костюм або акторські костюми.

Костюм дівчини українки, 1916 р.

У більш вузькому і загальновживаним сенсі костюм — елемент класичного або ділового одягу: брючний костюм, костюм-трійка.

Термінологія

  • Категорії: вбрання, одяг, наряд, костюм, стрій тощо.
  • Плечовий одяг / поясний одяг.
  • Драпірований одяг, накладний одяг, розстібний одяг.
  • Недиференційований одяг, диференційований одяг.
  • Живописний костюм, пластичний костюм, архітектонічний костюм, декоративний костюм.
  • Мода

Історія

Давнина

  • Ранній одяг як субститут шкіри тварини. Особливості культурної динаміки Стародавнього Сходу.
  • Найдавніший тип одягу каунакес
  • Передньоазійський комплекс: канді, конас, кідаріс.

Стародавній Єгипет

Чоловічий схенті та жіночий калазірис — основа костюма. Орнаментація. Ускху. Сіндон. Сусх. Хаїк Ізіди.

Стародавня Греція

Формоутворення давньогрецького одягу – драпірувальна стратегія.

  • Кошлатий плащ Гомера.
  • Доричний хітон пеплос. Особливості пластичної форми хітона – колпос, діплоїдій. Екзоміс. Іонічний хітон.
  • Гіматій. Ораторський гіматій.
  • Каліптра. Хламида.
  • Типи давньогрецького взуття.
  • Типи зачісок: грецький вузол корімбос.
  • Мистецтво косметики.

Стародавній Рим

Азія

Арабський світ

Індія

  • Основна форма традиційного одягу – дхоті.
  • Сарі. Чолі.
  • Чоловічий індо-мусульманський костюм: сорочка, каптан, штани чурідара.
  • Індомусульманський потрійний костюм: гхагра, чолі, дупата.
  • Головні убори: чалма, тюрбан.
  • Особливості макіяжу та зачісок.

Китай

  • Халати. Нижній одяг. Верхній одяг. Символізм кольорів і декору. Ритуальний головний убір мянь та його семантика.

Японія

Європа

Візантія

  • Туніка таларис — основа візантійського одягу. Туніка іматій.
  • Дівітісій.
  • Хламида, наплічник, табліон, лорум.
  • Жіночій мофорій.

Романське середньовіччя

  • Сорочка камізія (шенс). Штани бре (бракі). Панчохи шоси. Туніка гонель.
  • Романське бліо. Накидка шап. Лабель.
  • Романські зачіски. Шаперон. Обон. Омюз. Кувр-шеф.

Готичне середньовіччя

  • Сорочка шенс. Панчохи шоси. Штани бре. Плаття кот. Верхній одяг сюрко
  • Плаття котарді. Мантель.
  • Чоловічий пурпуен – кроєний одяг. Котарді. Жакет. Рукава жиго. Стиль екревіс.
  • Верхній одяг: Роб і упелянд
  • Взуття пулени.
  • Головні убори: бегуїн, шаперон, атур, енен.

Італійський ренесанс

  • Антропоцентризм ренесансного костюма: експансія тіла. Декор – прорізи.
  • Національні моделі ренесансного костюма. Флорентійська мода.
  • Сорочка каміча.
  • Маркер статі – кальцоні, кальце.
  • Куртка джубоне, плащ табаро. Джорне.
  • Гамура. Верхня сімара. Венеційські моди

Іспанський ренесанс

  • Корпесуело, хубон і пансерон – основа футлярного костюма.
  • Брижовий комір. Голілья, ротонда.
  • Плащ капіта. Головні убори та взуття.
  • Жіноче плаття вестідо. Бюск, шніп, корсет, вердугос.
  • Верхній одяг – ропа та мантилья.

Англо-франко-німецький ренесанс

Франція
  • Французький ренесансний комплекс: камізоль, пурпуен, фреза, шоси, кальсони.
  • Верхній одяг: се, марлот
  • Жіноче плаття роб.
  • Коміри: Комір Медичі. Комір Стюарт.
  • Барабанний вертюгаль. Валиковий вертюгаль.
  • Оформлення голови: арселе, атіфе.
Англія
  • Англійський ренесансний комплекс: дублет, раф, джеркін, брічз.
  • Жіноче плаття гаун
  • Каркас фарзінгейл. Конструкція енджел-слів.
  • Головні убори: гейбл, френч-хууд.
Німеччина
  • Спідниця фальтрок. Ландскнехти – плюдерхозе. Німецька шаубе.
  • Плаття рок
  • Саксонський комір, фламандський рукав. Каркас спрінгер.

Види костюмів

Юката — традиційний японський костюм

Театральний костюм

Найбільш часто люди можуть бачити костюми на акторах в театрі чи кінофільмі. У поєднанні з іншими деталями костюм допомагає акторові створити образ персонажа. За створення образу, зазвичай, відповідають костюмери, художники по костюмах[1].

Національний (народний) костюм

Національний або регіональний костюм відображає індивідуальність обмеженої групи людей і характеризує особливості її культури. Такий і український національний костюм. Часто національний костюм є предметом національної гордості. Прикладом таких костюмів може служити шотландський кілт або японське кімоно.

Святкові костюми

У всіх народів святкові костюми відрізняються від повсякденних тим, що вони більш гарні, більш рясно прикрашені. Дуже часто святкові костюми мали ритуальне значення. І в наш час деякі свята можуть супроводжуватися перевдяганнями в казкових персонажів (наприклад, костюм Святого Миколая, карнавальні костюми тощо).

Див. також

Бібліографія

Історія костюма
  • Мерцалова, М. Костюм разных времен и народов: в 3 т. Москва, 1993-1995.
  • Ніколаєва, Т. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996.
  • Стамеров, К.К. Нариси з історії костюмів: у 2 т. Київ: Мистецтво, 1978 (перевидання: 2007).
  • Шевнюк, О.Л. Історія костюма. Київ, 2008.
Бібліографічні покажчики
  • * Історія одягу й моди. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик. Луцьк, 2016. [1]

Посилання