Новікова Клара Борисівна

Народилася 12 грудня 1946 року в місті Києві в родині Бориса Зіновійовича Герцера (22 червня 1914—2004) — директора взуттєвого магазину на Подолі, пораненого та контуженого фронтовика, який воював у Сталінграді та Севастополі, та Поліни Семенівни Кулькін (пом. 1997) — домогосподарки, пізніше вона працювала на кондитерській фабриці імені Карла Маркса (нині «Рошен») в картонажному цеху, у якому виготовляють коробки для тортів і цукерок. Батьки родом із Володарська-Волинського, у Клари є брат Леонід.^[5][6][7]

Тато хотів, щоб я лікарем стала і кудись до медичного вступила, сказав: «Якщо в артистки підеш, випускної сукні у тебе не буде». Я заперечила, що все одно піду, - загалом, довелося мені на зібрані гроші дешеву тканину купити, щось скроїти і за допомогою моєї улюбленої викладачки театрального гуртка Фаїни Соломонівни Ковалевської наряд собі зшити.[7]

Закінчила Київську студію естрадно-циркового мистецтва та Московський державний інститут театрального мистецтва. Свої виступи вона розпочинала на сцені Кіровоградської обласної філармонії.

У 1974 році стала лауреаткою всесоюзного конкурсу артистів естради, головою журі якого був Аркадій Райкін.

У 1976 році поступила на роботу в Москонцерт і з допомогою адміністратора Павла Леонідова оселилася в Москві.

Створила на естраді сотні образів, найвідоміший з яких «Тьотя Соня». Автор образу та першого монологу Тьоті Соні — Мар'ян Біленький. Згодом монологи тьоті Соні писали інші автори.

З 1992 року працює в Московському театрі естрадних мініатюр, яким керує Михайло Жванецький. У цьому ж році Клара Новікова отримала професійну премію «Золотий Остап» на Міжнародному фестивалі сатири і гумору в місті Санкт-Петербурзі.

В 1995 році стала лауреатом Кубка Аркадія Райкіна на міжнародному фестивалі «MORE SMEHA» в м. Рига.

У 2008 році на набережній Ялти біля палацу «Ювілейний» планувалося відкриття пам'ятника «Тьоті Соні». Однак, пам'ятник встановлений не був і залишився в майстерні скульпторів Ігоря Лисенка та Елли Лисенко.

У 2010 році, спільно з театром «Гешер», вперше пробує свої сили в амплуа драматичної актриси, зігравши головну жіночу роль у виставі «Пізня любов» (постановка режисера Євгена Ар'є за п'єсою Валерія Мухар'ямова «У тіні виноградника», написаної за мотивами оповідання лауреата Нобелівської премії Ісаака Башевіса-Зінгера^[8]).

• 
  Юрій Нікулін і Клара Новікова
• 
  Клара Новікова з учасниками телепередачі «Аншлаг» в Архангельську
• 
  Клара Новікова і Леонід Каневський у виставі «Пізня любов», театр «Гешер»

• Перший чоловік (1965—1975) — Віктор Новіков^[9], барабанщик, однокурсник по цирковому училищі, працював у Кіровоградській консерваторії^[10].
• Другий чоловік (1975—2009) — Юрій Леонідович Зерчанінов (1931—2009), спортивний журналіст, заступник головного редактора^[9], завідувач відділу публіцистики журналу «Юність»^[11][12][13].
  • Дочка — Марія Юріївна Зерчанінова (нар. 1977), журналістка, викладає в університеті театральну критику.
  • Зять — Борис, викладає в університеті античну літературу.
    • Онуки: — Лев (нар. 1998), Ганна (нар. 2002) та Андрій (нар. 2008)^[14][15].
• Брат — Леонід Борисович Герцер, лікар, виїхав до США після Чорнобильської аварії в 1986 році, живе в Сан-Дієго, одружений, його дружина Олена теж лікар^[16].
  • Племінниця — Юлія, навчається в медуніверситеті.

ролі в кіно:

• 1991 — Як це робилося в Одесі (фільм-спектакль)
• 1999 — Ви будете сміятися — головна роль
• 2003 — Снігова королева (Україна) — ворона Клара
• 2004—2005 — Обережно, Задов! — Рита
• 2005 — Королева бензоколонки 2 (Україна) — Рогнеда Карпівна

озвучування:

• 1975 — Дядько Федір, пес і кіт — кіт Матроскін в українській версії мультфільму
• 1984 — Подарунок для слона — Мавпочка в українській версії мультфільму
• 2003 — День радіо (фільм-спектакль) — мама Михайлика
• 2008 — День радіо — голос мами Михайла Натановича

інше:

• 1994 — Єралаш — вчителька, що переодягнулась в циганку
• 2008 — Аркадій Арканов. Рояль в кущах (документальний)
• 2009 — Роман Карцев. Я знаю, де зимують раки (документальний)
• 2009 — Нескінченний Єралаш (документальний)

• «Аншлаг»
• «Чого хоче жінка?» — ведуча
• «Ранкова пошта» — ведуча

• Коричнева пуговка разом з Юхимом Шифріним (пісня була виконана в одному з випусків телепередачі «Аншлаг»)

• «Моя история». 2001 — ISBN 5-04-006691-0 (рос.)

https://web.archive.org/web/20190106010234/https://www.klara.ru/ - офіційний сайт Клари Новікової

• Клара Новікова на офіційному сайті «Гумористи.ру» (рос.)
• Клара Новикова: «Я не вважаю, що є велика різниця між театром і естрадою!» (Інтерв'ю) (рос.)
• В гостях у Клари Новікової (рос.)
• відеоролики на youtube (рос.)