Нусі-Бе

острів

Нусі-Бе (малаг. Nosy Be, [ˌnusʲ ˈbe], укр. Великий острів) — вулканічний острів та однойменний департамент регіону Діана, біля північно-західного узбережжя Мадагаскару[1].

Нусі-Бе
англ. Nosy Be
Вид на море з Гелл-Вілл (Андоани)
Вид на море з Гелл-Вілл (Андоани)
Вид на море з Андоани (Гелл-Вілл)

Карта
Острів Нусі-Бе
Острів Нусі-Бе
Острів Нусі-Бе
Географія
13°18′54″ пд. ш. 48°16′03″ сх. д. / 13.31500000002777639° пд. ш. 48.267500000027773410° сх. д. / -13.31500000002777639; 48.267500000027773410 48°16′03″ сх. д. / 13.31500000002777639° пд. ш. 48.267500000027773410° сх. д. / -13.31500000002777639; 48.267500000027773410
Місцерозташування Індійський океан,
Мозамбіцька протока
Акваторія Мозамбіцька протока, Q2879548?
Площа 325  км² 
Довжина 26  км
Ширина 20  км
Найвища точка вулкан Локобе 455 м
Країна
Мадагаскар Мадагаскар
Регіон регіон Діана
Адм. одиниця Регіон Діанаd
Населення 73 010 осіб (2013)
Нусі-Бе. Карта розташування: Мадагаскар
Нусі-Бе
Нусі-Бе
Нусі-Бе (Мадагаскар)
Мапа

CMNS: Нусі-Бе у Вікісховищі

Історія

Острів Носи Бе вперше вийшов на арену історії Мадагаскару, коли король Радама I оголосив, що він має намір підкорити та об'єднати весь Мадагаскар. Цей план був в результаті досягнутий в 1837 році при королеві Ранавалуні I. Французи почали колонізацію острова з 1840 року, тут вони заснували форпост під назвою Гелл-Вілл (від імені французького адмірала де Гелла). У 1849 році рабство на острові було скасовано французами, це викликало обурення місцевих малагасійських рабовласників, які об'єдналися і підняли повстання проти французької адміністрації.

Географія

Аеропорт на Носи Бе

Острів, який виник в результаті вулканічної діяльності кількох вулканів, розташований у затоці Ампасіндава[fr] Мозамбіцької протоки, в районі північно-західного узбережжя Мадагаскару, за 11 км на захід від півострова Амбату острова Мадагаскар і належить до регіону Діана і адміністративно має статус департаменту цього регіону.

Острів має площу 325 км², при довжині (з півночі на південь) — 26 км, та максимальній ширині до 20 км. Його населення станом на 2013 рік становило 73 010 осіб, з них майже половина проживає в адміністративному центрі департаменту Носи Бе — Гелл-Вілл (малаг. Андоани) (39 500 осіб, 2013). Найбільша висота, конус вулкана Локобе[fr] — 455 м, є найвищою точкою острова(13°24′28″ пд. ш. 48°18′52″ сх. д. / 13.4078222° пд. ш. 48.3145222° сх. д. / -13.4078222; 48.3145222). Другою за висотою вершиною острова є вулкан Пассот — 329 м, (13°19′19″ пд. ш. 48°13′44″ сх. д. / 13.32194° пд. ш. 48.22889° сх. д. / -13.32194; 48.22889), на схилах якого розташовано одинадцять озер вулканічного походження, найбільше з яких — Ампарігібемер[nl].

Клімат

Носи Бе має тропічний клімат. Найбільш вологим є літо (грудень, січень, лютий). Масив Тсаратанана[en] острова Мадагаскар, частково захищає острів від сильних північно-східних вітрів, що впливають на регіон в серпні або під час тропічної депресії.

Клімат Носи Бе
ПоказникСічЛютБерКвіТраЧерЛипСерВерЖовЛисГруРік
Середній
максимум, °C
31,131,131,832,031,230,029,629,931,032,032,031,531,1
Середня
температура, °C
26,226,327,626,525,223,122,323,324,425,726,426,525,3
Середній
мінімум, °C
22,622,822,822,420,919,018,017,819,120,822,022,520,9
Норма
опадів, мм
518.5435.9294.7156.561.144.337.436.239.384.6148.1371.62228.2
Кількість
сонячних годин
187,0171,2224,0245,0271,3248,9263,7284,9277,6281,1249,1219,72923,5
Кількість
дощових днів
212018126655671318137
Джерело: Всесвітня метеорологічна організація [2]

Туризм

До проголошення незалежності Мадагаскару 26 червня 1960 року, економіка острова була заснована на сільському господарстві. Починаючи з 1960 року, на Носи Бе починає поступово розвиватися туризм. Проте, станом на 2011 рік, відсутність інфраструктури (дороги, водопостачання), попри відкриття нових готелів у 2010 і 2011 роках рівень туризму залишався доволі низьким, що викликає низьке заповнення готелів.

Галерея

Примітки

Посилання