Ніссен-Саломан Генрієтта
Генріє́тта Ні́ссен-Салома́н (урождена Ніссен, швед. Henriette Nissen-Saloman; нар. 12 березня 1819, Гетеборг — пом. 27 серпня 1879) — шведська співачка (мецо-сопрано) та музичний педагог.
Генрієтта Ніссен-Саломан | |
---|---|
Henriette Nissen-Saloman | |
Основна інформація | |
Дата народження | 12 березня 1819[1][2] |
Місце народження | Гетеборг[1][3] |
Дата смерті | 27 серпня 1879[1][2][…] (60 років) |
Місце смерті | Бад-Гарцбург, Гослар, Нижня Саксонія, Німеччина[1][3] |
Роки активності | з 1842 |
Громадянство | Швеція |
Професія | співачка (мецо-сопрано) |
Відомі учні | Sofia Grigorievna Rubinsteind[5], Wilhelmina Raabd[3][6], Q15140006?[7], Q68022776? і Olga Minkwitzd |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Навчалася в Парижі співу в Мануеля Гарсіа та фортепіано в Фридерика Шопена. 1842 року дебютувала в партії Ельвіри в «Дон Жуані».
Гастролювала по Європі. 1852 року вийшла заміж за скрипаля та композитора Сигфрида Саломана. У березні цього ж року відвідала Одесу, де в місцевому театрі дала концерт. У програмі виступу - арії із "Роберта-Диявола" Дж.Мейєрбера, речитатив і арія із "Сомнамбули" В.Белліні, каватина з "Ернані" Дж.Верді, романси шведських композиторів. У цьому концерті взяли участь артисти місцевої італійської оперної трупи. Пізніше, 24 березня 1852 р., співачка взяла участь у концерті піаніста Сеймура Шиффа. Від 1859 року разом із чоловіком жила та викладала в Санкт-Петербурзі, була професором Санкт-Петербурзької консерваторії.
Серед учнів Наталія Ірецька.
1881 року посмертно опубліковано капітальну працю Генрієтти Ніссен-Саломан «Повна школа співу».
Примітки
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.55
Посилання
- Ніссен-Саломан Генрієтта(рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |