Обелюс

О́белюс, обел (лат. obelus, від грец. ὀβελός) — символ, що зовні нагадує об'єднання знаків мінуса та двокрапки.

÷

Пунктуація

апостроф(' , ’)
дужки([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка(:)
кома(,)
тире(, –, —, ―)
три крапки(…, …)
знак оклику(!)
крапка(.)
дефіс(-, )
знак питання(?)
лапки(« », “ ”, „ “)
крапка з комою(;)
Скісна риска(/)
Розділювачі
пробіл( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд(&)
равлик(@)
зірочка(*)
обернена скісна риска(\)
маркер списку()
циркумфлекс(^)
макрон(¯)
хрестик(†, ‡)
символ градуса(°)
перевернутий знак оклику(¡)
перевернутий знак питання(¿)
октоторп(#)
символ номера()
порядковий індикатор(º, ª)
відсоток(%)
проміле()
базисний пункт()
символ абзацу()
штрих(′, ″, ‴)
символ параграфа(§)
тильда(~)
підкреслення(_)
вертикальна риска(|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права(©)
символ правової охорони товарного знаку(®)
символ знаку обслуговування()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку()
Символи валют
символ валюти(¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ £ ƒ ℳ ₥ £ ¥

Був введений давньогрецьким філологом, олександрійським бібліотекарем Зенодотом Ефеським для позначення сумнівності слова або твердження. Символ міг виглядати або як звичайна горизонтальна риска, або як та ж риска, але з додаванням точок по одній зверху та знизу. Ставився на полях навпроти тих частин тексту, які викликали сумніви, в ході перевірки рукописів, що надходили в бібліотеку.

В 1659 році німецький математик Йоганн Ран у своїй роботі Teutsche Algebra застосував обелюс для позначення ділення. Деякі автори використовували цей символ як знак віднімання, що стало нормою в ряді країн Європи (наприклад, в Норвегії та Данії). У польській друкарській традиції обелюс використовувався для позначення діапазонів, наприклад, запис 3 ÷ 7 еквівалентний твердженню «від трьох до семи».

В англомовних країнах, а також на клавішах мікрокалькуляторів, обелюс використовується як знак ділення. У мові TeX кодується поєднанням: \div.

Посилання