Одергем
Одергем (фр. Auderghem) чи Аудергем (нід. Oudergem) — одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон Бельгії.
Комуна
Координати 50°49′ пн. ш. 4°26′ сх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Назва
Назва комуни у перекладі означає "старий дім".[4]
Географія
Комуна Одергем розташована на півдні столичного регіону, уздовж долини річки Волюве біля входу до Суанського лісу.
Одергем межує з комунами Еттербек, Іксель, Волюве-Сен-П'єр та Ватермаль-Буафор.
Історія
Комуна Одергем виникла у другій половині ХІІІ століття на територіях, що належали жіночому монастиреві Валь-Дюшес (фр. Prieuré de Val Duchesse[fr]). Спочатку це був невеличкий хутір при дорозі з Брюсселю до Вавру та Тервюрену, який згодом розвинувся й став частиною села Ватермаль. В середині 19 століття тут проживало близько 1600 жителів. Одергем разом з селами Ватермаль і Буафор входили до єдиної парафії Сен-Климент, названої на честь Климента І. Одергем відокремився від села Ватермаль-Буафор і став самостійною комуною 1 січня 1863 року.[4]
Із будівництвом залізниці, що поєднує Брюссель і Тервюрен, а також із будівництвом 1910 року бульвару Суверен (фр. Boulevard du Souverain[fr], нід. Vorstlaan), комуну було модернізовано й чисельність населення почала швидко зростати.
1956 року Поль-Анрі Спаак провів міжурядову конференцію з питань спільного ринку та Євроатому в замку Val Duchesse (Замок Долини Герцогині) в Одергемі, яка була етапом підготовки Римської угоди 1957 року, результатом якої стало створення Європейського співтовариства та Євратома 1958 року.
Комуною керує мер Дідьє Гусьєн.
Населення
| Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 29143 | 29316 | 28804 | 29265 | 29681 | 30086 | 30456 | 30811 | 31408 |
| Джерело: Населення Бельгії у 1990-2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. | |||||||||
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 31408 чоловік, з яких 23490 людей (74,79 %) були бельгійського походження і 7918 (25,21 %) - іноземцями, з яких 5597 людей походили з країн Євросоюзу, 2321 людина - з інших країн світу. З всіх іноземців 14 людей мали статус політичних біженців.[5]
| Країна походження | 2001 [6] | 2003 [7][8] | 2004 [9] | 2005 [10] | 2006 [11] | 2008 [12] | 2011 [5] | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бельгія | 23665 | 23544 | 23493 | 23510 | 23421 | 23411 | 23490 | ||
| Велика Британія | 361 | 350 | 323 | 326 | 322 | 345 | 363 | ||
| Греція | 168 | 166 | 182 | 190 | 199 | 194 | 225 | ||
| Дем. Респ. Конго (колишній Заїр) | 69 | 103 | 88 | 102 | 125 | н. д. | 119 | ||
| Ірландія | 77 | 79 | 91 | 89 | 82 | н. д. | 100 | ||
| Іспанія | 404 | 422 | 411 | 412 | 426 | 407 | 471 | ||
| Італія | 530 | 535 | 542 | 535 | 515 | 493 | 536 | ||
| Китай | 80 | 120 | 128 | 91 | 86 | н. д. | 107 | ||
| Марокко | 84 | 107 | 111 | 126 | 98 | н. д. | 153 | ||
| Нідерланди | 114 | 118 | 125 | 123 | 116 | н. д. | 118 | ||
| Німеччина | 311 | 354 | 358 | 356 | 378 | 354 | 427 | ||
| Польща | 26 | 72 | 88 | 138 | 215 | 392 | 536 | ||
| Португалія | 261 | 282 | 307 | 315 | 323 | 333 | 332 | ||
| Румунія | 25 | 26 | 23 | 44 | 63 | н. д. | 281 | ||
| США | 107 | 100 | 91 | 81 | 111 | н. д. | 120 | ||
| Туреччина | 232 | 194 | 181 | 170 | 189 | н. д. | 178 | ||
| Угорщина | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 134 | ||
| Україна | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 16 | ||
| Франція | 1015 | 994 | 1046 | 1133 | 1191 | 1324 | 1423 | ||
| Японія | 504 | 528 | 576 | 605 | 677 | 735 | 767 | ||
| Інші | 883 | 898 | 924 | 919 | 1015 | 2098 | 1512 | ||
| Разом | 28916 | 28992 | 29088 | 29265 | 29552 | 30086 | 31408 | ||
| Примітки. 1. н. д. - немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни становить 100 або більше осіб. | |||||||||
Пам'ятки
Незважаючи на широку дорогу, прокладену містом, та зростання трафіку, Одергем зумів зберегти важливу частину своєї природної та історичної спадщини: струмки, абатство Rouge-Cloître чи Rood Klooster (Червоний монастир) і його центр, монастир Val Duchesse або Hertoginnedal (Долина Герцогині), замок Trois Fontaines чи Drie Fonteinen (Трьох водограїв), та дивовижну каплицю святої Анни.
Монастир Val Duchesse або Hertoginnedal, подарунок короля рідко буває відкритим для публіки. 1963 року тут збирався кабінет міністрів Бельгії, закликаючи до федералізму в країні, однак був розкритикований радикально налаштованими фламандськими націоналістами.
Каплиця святої Анни, зведена у XII столітті, закрита для публіки. Починаючи з 1843 року кілька разів змінювала власника, однак середньовічні скульптури й меблі донині знаходяться всередині.
Особи, пов'язані з містом
- Огюст Олефф (1867-1931), бельгійський художник
Посилання
Офіційна сторінка (фр.), (нід.)
