Панчишин Іван Миколайович

радянський футболіст

Іван Миколайович Панчишин (нар. 15 червня 1961, село Колодруби, Миколаївський район, Львівська область) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника, Після завершення кар'єри гравця — український футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1987).

Ф
Іван Панчишин
Особисті дані
Повне ім'яІван Миколайович Панчишин
Народження15 червня 1961(1961-06-15) (62 роки)
 Колодруби,
Миколаївський район,
Львівська область
Зріст180 см
Громадянство Україна
 СРСР
Позиціязахисник
Юнацькі клуби
1980СРСР «Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1984СРСР «Нива» (Вінниця) 37(4)
1985–1991СРСР «Металіст» 181(4)
1992–1994Україна «Металіст» 71(3)
1994–1995Україна «Поліграфтехніка» 40(2)
1995–1996Україна «Карпати» (Львів) 34(1)
1996–1997Україна «Металіст» 57(0)
1997 Україна «Металіст-2» 1(0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1997–2000Україна «Металіст-2»
2001–2002Україна «Арсенал» (Харків)
2004–2005Україна «Газовик-ХГВ»
2007–2008Україна «Нива-Світанок»
2022–2023Україна «Металіст» U-19асистент
2023– Україна «Металіст»асистент

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 3 липня 2023.

Кар'єра гравця

Вихованець СДЮШОР «Карпати» (Львів) Іван Панчишин футбольну кар'єру розпочав у 1980 році в дублі львівських «Карпат». У 1981 році виступав за аматорський клуб «Сільмаш» (Ковель).

У 1984 році отримав запрошення грати в команді майстрів «Нива» (Вінниця). Сезон склався для молодого захисника дуже вдало, вінницька команда перемогла в 6-ій зоні другої ліги чемпіонату СРСР, а Панчишин був названий найкращим переднім захисником цієї першості.

Гра молодого футболіста не залишилася непоміченою, і вже наступний сезон Іван почав в команді вищої ліги «Металіст» (Харків), де став основним центральним захисником, стабільно виходячи на поле в стартовому складі[1]. У 1988 році став володарем Кубку СРСР, що дозволило взяти участь у Кубку кубків, де захисник провів 4 матчі. В останньому чемпіонаті СРСР команда Панчишина виступила невдало, посівши 15-те місце й понизилася в класі. Але наступний сезон гравець почав в першому чемпіонаті незалежної України, в якому «Металіст» посів 3-тє місце в групі «Б» і став фіналістом Кубка України, а сам Панчишин був капітаном команди. У сезоні 1993/94 років керівництво і спонсори почали втрачати інтерес до команди, внаслідок чого пішов головний тренер Леонід Ткаченко й ряд футболістів. З ініціативи керівництва покинув клуб і Панчишин.

У 1994 році Іван отримав запрошення від олександрійської «Поліграфтехніки», провівши сезон 1994/95 у першій лізі. Після цього ветеран відгукнувся на пропозицію клубу вищої ліги «Карпати» (Львів), де досвідчений захисник стабільно грав в основі.

Влітку 1996 року, провівши 3 матчі за львівський клуб на початку нового чемпіонату, 36-річний футболіст несподівано отримав запрошення від нового президента «Металіста» Валерія Бугая повернутися у вже рідний для Панчишина харківський клуб. Ветеран ще півтора сезони виходив на поле в складі металістів, був капітаном команди і тільки влітку 1997 року завершив активну кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

У 1997 році прийняв пропозицію головного тренера «Металіста» Михайла Фоменка стати одним з тренерів другої команди харківського клубу, де пропрацював майже три роки. З травня 2001 по травень 2002 року працював головним тренером клубу «Арсенал» (Харків). У 2004—2005 роках очолював інший харківський клуб — «Газовик-ХГВ», який виступав у другій лізі.

У 2007 році призначений головним тренером вінницької «Ниви-Світанок»[2], який покинув у 2008 році. Після цього працював тренером в харківському спортінтернаті, зі своїми вихованцями, що грали в складі команди УФК (училище фізичної культури), брав участь в юнацьких чемпіонатах України[3].

Досягнення

Примітки

Джерела