Паулінью Каскавел

бразильський футболіст

Пауло Роберто Бачинелло (порт. Paulo Roberto Bacinello), відомий переважно як Паулінью Каскавел (порт. Paulinho Cascavel, нар. 29 вересня 1959, Каскавел) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. Прізвисько своє отримав від міста в Бразилії, в якому футболіст народився та розпочав свою футбольну кар'єру.

Ф
Паулінью Каскавел
Особисті дані
Повне ім'яПауло Роберто Бачинелло
Народження29 вересня 1959(1959-09-29) (64 роки)
 Каскавел, Бразилія
Зріст185 см
Громадянство Бразилія
Позиціянападник
Інформація про клуб
Поточний клубзавершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1977–1980 Бразилія «Каскавел»? (?)
1980–1981 Бразилія «Крісіума»  ? (?)
1981–1983 Бразилія «Жоїнвіль»  ? (?)
1983–1984 Бразилія «Флуміненсе»  ? (?)
1984–1985 Португалія «Порту» 1 (0)
1985–1987 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 60 (47)
1987–1990 Португалія «Спортінг» 94 (38)
1990–1991 Португалія «Жил Вісенте» 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 вересня 2011.

Відомий насамперед за виступами за португальські футбольні клуби «Порту», «Віторія» (Гімарайнш) та «Спортінг»; а також своїми бомбардирськими здобутками у єврокубках — два роки поспіль звання найкращого бомбардира європейських футбольних турнірів: Кубку УЄФА у сезоні 1986–1987 та Кубку володарів кубків у сезоні 1987–1988, і двічі поспіль у цих же сезонах звання найкращого бомбардира чемпіонату Португалії. У Бразилії футболіст також володів титулом чемпіона Бразилії 1984 року, а також переможця Ліги Каріока у тому ж 1984 році, і двократного переможця першості штату Санта-Катаріна. Ввважається найкращим футболістом за всю історію команди «Віторія».[1]

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1977 року виступами за команду клубу із свого рідного міста «Каскавел», що грала у першості штату Парана, у якій нападник провів три сезони.

Далі Паулінью Каскавел у 1980 році отримав запрошення від клубу «Крісіума», який виступав у першості сусіднього штату Санта-Катаріна, а після успішних виступів за новий клуб за рік отримав запрошення від тогочасного лідера Ліги Катаріненсе — футбольного клубу «Жоїнвіль». Із цим клубом Каскавел двічі поспіль вигравав першість штату, та став одним із найкращих бомбардирів клубу. У 1983 році перспективний нападник отримав запрошення від одного із лідерів бразильського клубного футболу — «Флуміненсе», з яким виграв спочатку чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, а пізніше багатоступеневу загальнобразильську першість.

Успішна гра нападника привернула увагу португальських клубів, до складу яких бразильські футболісти переходили охоче у зв'язку з відсутністю мовного бар'єру. Вибір гравця випав на один із грандів португальського футболу — «Порту», до складу якого Паулінью Каскавел приєднався з початку сезону 1984—1985 років. Але за клуб з Порту бразильський нападник зіграв за сезон лише 1 матч першості і 1 матч Кубку Португалії, і незважаючи на перемогу нового клубу в першості Португалії, футболіст покидає стан чемпіонів країни, не витримавши конкуренції з іншими нападниками клубу.[1]

У 1985 року Паулінью Каскавел уклав контракт з клубом «Віторія» (Гімарайнш), який переважно грав роль середняка португальської першості. У першому сезоні новий клуб нападника зайняв 4 місце у першості Португалії і здобув путівку до Кубку УЄФА, а Каскавел став другим бомбардиром першості з 25 забитими м'ячами, випередивши знаного бомбардира Фернандо Гоміша, якому програв місце в основному складі «Порту».[2] У наступному сезоні «Віторія» виграла бронзові медалі португальської першості, а Каскавел уперше став найкращим бомбардиром чемпіонату з 22 забитими м'ячами.[3] У Кубку УЄФА португальський клуб дійшов до чвертьфіналу, де поступився менхенгладбахській «Боруссії»[4], а Каскавел з 5 забитими м'ячами став найкращим бомбардиром турніру разом із голландцями Петером Гаутманом та Вімом Кіфтом і фінном Ярі Рантаненом.[5]

У 1987 році Каскавел уклав контракт із значно фінансово спроможнішим лісабонським «Спортінгом».[1] У першому своєму сезоні у столичному клубі Каскавел знову став найкращим бомбардиром португальської першості із 23 забитими м'ячами, а іменитий клуб зайняв лише четверте місце у першості.[6] «Спортінг» у цьому сезоні виступав ще й Кубку володарів кубків, у якому клуб дійшов до чвертьфіналу[7], а Каскавел знову став найкращим бомбардиром турніру, відзначившись 6 разів у воротах суперників.[8] Але далі справи у клубу, та і футболіста пішли не так успішно, у наступному сезоні клуб зайняв знову лише 4 місце у першості, а Каскавел відзначився лише 11 разів у першості.[9] Щоправда, у наступному сезоні «Спортінг» піднявся знову на третю сходинку в першості[10], але Каскавел уже не був твердим гравцем основи, та зіграв за клуб усього 9 матчів, у яких відзначився лише тричі.

У зв'язку з конфліктом між футболістом та президентом «Спортінга» Каскавел у 1990 році перейшов до складу клубу «Жил Вісенте», де і завершив професійну ігрову кар'єру в 1991 році.[1]

Особисте життя

Син Паулінью Каскавела, Гільєрме, який узяв собі прізвисько батька, також є професійним футболістом, і так як і батько, виступає на позиції нападника. Гільєрме Каскавел народився у Португалії, і виступав переважно за клуби місцевого другого дивізіону.[11][1]

Титули і досягнення

Командні

«Флуміненсе»: 1984
«Жоїнвіль»: 1982,1983
«Флуміненсе»: 1984
«Порту»: 1984—1985
«Порту»: 1985
«Спортінг»: 1987

Особисті

Найкращий бомбардир Чемпіонату Португалії з футболу 1986—87, 1987—88
Найкращий бомбардир розіграшу Кубка УЄФА: 1986-87 (5 м'ячів, разом із Ярі Рантаненом, Вімом Кіфтом, Петером Гаутманом)
Найкращий бомбардир розіграшу Кубка Кубків УЄФА 1987-88 (6 м'ячів)

Примітки

Посилання