Повторюваний гег

Повторюваний гег чи повторюваний жарт (англ. running gag) — літературний прийом, що має форму кумедного жарту чи комічної відсилки та неодноразово з'являється в літературному творі чи в іншій формі оповіді. Попри схожість, крилаті фрази не вважають повторюваними гегами.^[1][2]

Повторювані жарти можуть починатися з випадкової кумедної ситуації, яка надалі повторюється у варіаціях у міру того, як жарт стає знайомим, і глядачі очікують його повторної появи. Ефект такого жарту може цілковито залежати від того, як часто його повторюють, але відправне твердження або ситуація завжди асоціюватиметься з його першою появою. Тривіальне твердження не може стати жартом тільки тому, що його повторюють. Повторюваний гег може також спрацьовувати через (не)доречність ситуації, у якій він виконується, або через те, що аудиторія очікує на одне продовження, а реалізується інше (приманка та підміна). Повторювані жарти трапляються в повсякденному житті, театральних постановках, телешоу, відеоіграх, фільмах, книгах, коміксах і, потенційно, у будь-якій іншій ситуації, у якій є місце гумору та достатньо часу для повторення.

Повторюваний гег може бути словесним або візуальним і може «передавати соціальні цінності, висміюючи ревних ораторів шквалом карикатурних погроз»^[3]. Наприклад, персонаж може запропонувати іншим настільки смішну або обурливу пропозицію, що вона, радше за все, буде самоіронічною до такої міри, що початкове прохання майже не матиме шансів бути виконаним, і це призведе до гумористичного ефекту^[3].