Військово-повітряні сили Російської Федерації

Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії)  — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.

Військово-повітряні сили Російської Федерації
рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации
Велика емблема Військово-повітряних сил
Російської Федерації
На службі7 травня 1992 — дотепер
КраїнаРосія Росія
Належність ЗС Російської Федерації
Видповітряні сили
Рольпанування в повітрі,
повітряна розвідка,
авіаційна підтримка
Чисельність280 000 військовиків (2014)
У складі МО Російської Федерації
Гарнізон/Штаб Москва
Штандартблакитний
Війни/битвиГромадянська війна в Таджикистані
Осетинсько-інгуський конфлікт
Перша чеченська війна
Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999)
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна 2008
Російська агресія в Україні 2014
Інтервенція Росії в Сирію
Російсько-українська війна (з 2014)
Вебсайтstructure.mil.ru/structure/forces/air.htm Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування
Командувач ВПСгенерал-полковник Бондарєв В. М.
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Розпізнавальний знак ВПС Росії
Петличний знак

Медіафайли на Вікісховищі

Історія

З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі.Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]

З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.

Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.

Реформа 2008 року

З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.

У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).

Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).

Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.

Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.

У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:

Сучасна структура ВПС Росії

Збитий російський Су-34 в Чернігові 5 березня 2022
  • 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
  • 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
  • 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
    • 25-та дивізія ППО
  • 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.

Склад

ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:

Призначення, найменуванняКількість в регулярних ВПСКількість в резерві ВВСЗагальна кількістьКількість поставлених машин
Стратегічна та далека авіація:20490294
Ту-22М312490214
Ту-95МС6/Ту-95МС1632/3264
Ту-1601616
Фронтова авіація:65530195639
Су-25/Су-25СМ241/40100381
Су-24/Су-24М/Су-24м20/335/40[2]201/0/05660
Су-347070124 до 2020
Винищувальна авіація:784600128266
МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ242/34300570
МіГ-31/МіГ-31БМ252[3]48300
Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3252/101[4][5][6]1004060/0/0
Су-30/Су-30м2/Су-30СМ5/16/112120/0/112
Су-35С363648[7]
Бойові вертольоти:132813311331
Ка-50885
Ка-527878140 до 2020
Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М592/28/06200/0/22
Мі-28Н989897 до 2014
Мі-35М49[8]49
Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5600/~28[9]/~306100/12[9]/18[10]
Мі-262818 до 2014[11]
Ка-6077
Розвідувальна авіація:150150
Су-24МР100100
МіГ-253030
A-50/A-50У11/1820
Транспортна авіація та танкери:28428460
Іл-7621021039 Іл-76МД-90А до 2020
Ан-22 «Антей»1212
Ан-722020
Ан-700було заплановано 60 шт. до 2020р.[12],

але поставлено 0 шт.

Ан-124 «Руслан»2222
Іл-782020
Зенітно-ракетні війська: (ПУ) 21402140
С-300ПС (С-300ПМ)19001900
С-300/С-300В4[13]200 ПУ200 ПУ0/?
С-40072 ПУ[10]72 ПУ384 ПУ[10] (до 2020 р)
навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація:>98098012
МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ?/6[4]
Су-27УБ
Ту-134УБЛ
Л-39 «Альбатрос»336336
Як-13029[14]2955 до 2017[14]
Ансат-У191940
Ка-2269366[15]

Еволюція розпізнавальних знаків

Див. також

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання