Попелюх мадагаскарський

Ендемік Мадагаскару. Вид був досить поширеним на озері Алаотра на початку XX століття. У 1940-х роках на озеро було завезено чужорідні види хижих риб, які почали полювати на каченят. Крім того у регіоні збільшились масштаби вирощування рису, для якого будували нові іригаційні системи, що призвело до замулювання озера. Популяція виду почала рідко зменшуватись і востаннє попелюха мадагаскарського спостерігали у 1960 році (на озері спостерігали зграю з 20 особин). Згодом було декілька непідтверджених повідомлень про спостереження. У 1991 році на озері Алаотра спіймали одного самця. Проте декілька експедицій у район озера у 1992—2001 роках не знайшли попелюха мадагаскарського. Вид вважався вимерлим. У 2006 році на озері Мацаборімена, що знаходиться за 330 км на північ від Алаотри, знайшли зграю попелюха мадагаскарського з 9 дорослих та 4 молодих особин. Подальші дослідження показали, що на озері живе зграя з 22 особин.^[1]

2009 року засновано програму зі збереження виду. Було зібрано 24 яєць з яких в інкубаторах вилупилось 23 пташенят. До 2017 року популяція попелюха мадагаскарського збільшилась до 90 особин. У грудні 2018 року 21 птаха випущено на озері Софія.

• Dominic Couzens: Seltene Vögel — Überlebenskünstler, Evolutionsverlierer und Verschollene. Haupt Verlag, Bern 2011, ISBN 978-3-258-07629-4
• Josep del Hoyo et al.: Handbook of the Birds of the World. Band 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions, 1992, ISBN 8487334105.
• Janet Kear (Hrsg.): Ducks, Geese and Swans. Oxford University Press, 2005, ISBN 0198546459
• Hartmut Kolbe: Die Entenvögel der Welt. Ulmer Verlag, 1999, ISBN 3-8001-7442-1

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.