Псевдосфромен

рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae)
Псевдосфромен (Pseudosphromenus)
Polyacanthus cupanus Francis Day (1878). The Fishes of India. Volume 2
Polyacanthus cupanus
Francis Day (1878). The Fishes of India. Volume 2
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Надряд:Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд:Лабіринтові риби (Anabantiformes)
Підряд:Повзуновидні (Anabantoidei)
Родина:Осфронемові (Osphronemidae)
Підродина:Макроподові (Macropodusinae)
Рід:Псевдосфромен (Pseudosphromenus)
Bleeker, 1879
Pseudosphromenus cupanus
(Cuvier, 1831)
Види
Посилання
Вікісховище:Pseudosphromenus
Віківиди:Pseudosphromenus
EOL:28185
ITIS:172661
NCBI:209239

Псевдосфромен (Pseudosphromenus) — рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae), підродина макроподових (Macropodusinae).

Назва Pseudosphromenus походить від давньогрецького ψευδής, що означає «псевдо», «несправжній», та хибного (застарілого) написання назви роду Osphronemus як Osphromenus[1].

Рід включає два дуже близьких між собою види з Південної Азії:

Представники роду Pseudosphromenus населяють західне та східне узбережжя Південної Індії й південно-західну Шрі-Ланку. Місця їх проживання, разом із представниками роду Malpulutta, є південно-західним краєм ареалу поширення азійських лабіринтових риб і розташовані за тисячу кілометрів від найближчої іншої лабіринтової риби. Обидва види населяють лише прибережні низовини. На Малабарському узбережжі вони зустрічаються разом, але займають окремі екологічні ніші[2].

Псевдосфромени мають струнке, видовжене і стиснуте з боків тіло. Бічна лінія неповна. Спинний та анальний плавці супроводжують більшу частину тіла й мають загострені кінці. У хвостовому плавці сильно подовжені центральні промені. Самці й самки мало відрізняються між собою.

Pseudosphromenus cupanus вперше був описаний як Polyacanthus cupanus Cuvier, 1831[3][4]. 1909 року Ріган розмістив його в складі роду Macropodus Lacépède, 1801[4] і лише 1975 року Йорг Фірке (Vierke, Z. Tierpsychol, 38: 163—199, 1975) відновив рід Pseudosphronemus[3][4].

Вид Pseudosphromenus dayi довгий час вважався лише формою, різновидом або підвидом Pseudosphromenus cupanus[4]. Лише 1994 року Моріс Коттела (фр. Maurice Kottelat) встановив його статус як окремого виду[4][5]. Амбат Менон (англ. Ambat Gopalan Kutty Menon) 1999 року, базуючись на достовірних звітах акваріумістів, розташував Pseudosphromenus dayi у своєму контрольному списку прісноводних риб Індії як окремий вид[3][6]. Джаярам (англ. K. C. Jayaram) підтверджує його статус окремого виду, також посилаючись на акваріумні джерела[6]. Від свого найближчого родича Pseudosphromenus dayi відрізняється більш струнким тілом і сильніше подовженими кінцями непарних плавців, а ще яскравішим забарвленням.

Результати філогенетичного аналізу представників родини осфронемових, проведеного 2006 року, показують, що P. cupanus і P. dayi є сестринськими видами, що розійшлися між собою близько 5,3 млн років тому[4]. Рід Pseudosphromenus в еволюційному плані найбільш тісно пов'язаний з родом Malpulutta, а рід Macropodus займає місце сестринської клади до цих двох родів[7].

У природі псевдосфромени мешкають переважно у водоймах з густою рослинністю. Це лабіринтові риби, для дихання вони використовують атмосферне повітря. Періодично вони спливають до поверхні води за черговим ковтком повітря. Воно переробляється й засвоюється за допомогою спеціального додаткового органу дихання — лабіринтового органу, розташованого в надзябровій порожнині. Псевдосфромени використовують цей орган не так активно, як інші лабіринтові риби.

Самці будують гнізда з піни й доглядають за потомством.

Обидва види ще з початку XX ст. тримають в акваріумах, Pseudosphromenus cupanus імпортували до Німеччини в 1903 р., а P. dayi в 1907 році[4]. Щоправда останнім часом їх можна зустріти нечасто.

Джерела

Примітки