Підканцлер литовський

Підканцлер литовський (до 1569 р. — підканцлер; пол. Podkanclerzy litewski) — посадова особа Великого князівства литовського і Речі Посполитої, заступник великого канцлера. З 1569 року входив до складу сенату Речі Посполитої, раніше — до складу Ради Великого князівства Литовського^[1].

Посада була створена 1566 року, проте відомо, що ще 1446 року, за великого князя Свидригайла існувала посада підканцлера, яку займав Борис Глинський. Запровадження посади пов'язане зі збільшенням документообігу в державі, а також для того, щоб хтось з керівників канцелярії міг бути присутнім у столиці для затвердження державних документів, а хтось міг супроводжувати великого князя^[1].

Повноваження підканцлера були подібними до повноважень великого канцлера, він був його заступником, але не підлеглим. Як і канцлер, підканцлер займався справами канцелярії, вирішував внутрішньодержавні та закордонні питання, керував роботою писарів і секретарів, а також, був хранителем малої державної печатки. За розпорядженням великого князя литовського підканцлер видавав державні документи зі своїм підписом і малою державною печаткою^[1].

На посаду підканцера призначалися переважно представники вищої знаті, які могли поєднувати з нею й інші посади. Кандидат на зайняття посади мав бути добре освіченим і володіти практичними навичками діловодства. Підканцер був хранителем державних актів — Метрики Великого князівства Литовського, яка містила документи, що проходили через його канцелярію^[1].