Редлайнінг

Редлайнінг (редлайнинг, англ. redlining; з англ. red line — червона лінія, лінія розмежування) — це систематична відмова в різних послугах федеральними урядовими органами у Сполучених Штатах Америки та Канаді, органами місцевого самоврядування чи приватним сектором або безпосередньо, або шляхом вибіркового підвищення цін. Це часто проявлялось через встановлені суворі критерії щодо певних товарів, що часто ставало перешкодою для бідних верств населення та расових і етнічних меншин.^[1][2]

До Закону про справедливе житло 1968 року у США (англ. Fair Housing Act of 1968) не існувало конкретних законів, які б захищали меншини від дискримінаційних практик, таких як редлайнінг. Тому підприємства мали змогу використовувати ці групи для збільшення свого прибутку.^[3] Іпотечні компанії використовували перепланування в житловій галузі, щоб упередити меншини від отримання житлових позик. Це безпосередньо сприяло просторовій ізоляції громад меншин, оскільки їм відмовляли у позиці для виїзду з району, а також відмовляли у фінансуванні своїх будинків.^[4]

Райони з високою часткою меншин з більшою імовірністю відмежовані редлайнінгом, ніж інші квартали зі схожими доходами домогосподарств, віком та типом житла та іншими ознаками ризику, але різним расовим складом.^[5] Яскравий приклад редлайнінгу відбувся в Детройті, штат Мічиган, після Другої світової війни. Карти Детройта протягом цього періоду чітко показують, що чорні квартали були відокремлені від інших білих або заможніших громад. Оскільки місто швидко переросло в індустріальну та автомобільну імперії, деякі темношкірі мешканці хотіли виїхати зі своїх переповнених міських кварталів. Ці будинки часто перебували в аварійному стані і потребували великої та дорогої реставрації. Без позики на житло вони не мали фінансів на те, щоб виїхати.^[6]

Хоча найвідоміші приклади редлайнінгу включають відмову у фінансових послугах, таких як банківські послуги чи страхування,^[7] є випадки відмови у доступі до інших послуг, таких як охорона здоров'я або навіть супермаркети^[8]. Роздрібні підприємства, такі як супермаркети, деколи цілеспрямовано розміщують магазини недоцільно далеко від зачеплених мешканців, що призводить до редлайнінгу.^[9] Зворотній редлайнінг відбувається, коли позикодавець або страховик знаходить споживачів з меншин у районі, що не є відмежованим, щоб стягувати з них більше, ніж платять їхні білі клієнти.^[10][11]