Роберт Бедронь

Список закінчених освітніх установ та отриманих звань:

• випускник Варшавської школи політичних лідерів (2010);
• Школа прав людини Гельсінського комітету з прав людини (2006);
• бакалавр економіки, Технолого-гуманітарний університет у м. Радомі (2001 і 2010);
• магістр політології, Вармінсько-Мазурський університет у м. Ольштині (2000);
• випускник Ягеллонського університету (1999), спеціальність — цивільне право.

У 2005 році увійшов до складу Союзу демократичних лівих сил, кандидат у Сейм Республіки Польща, нижньої палати польського парламенту. У 2006 році переміг на виборах обласних Зборів в Ольштині. За час своєї роботи у Зборах запропонував понад 740 поправок до обласного статуту, понад 600 з яких були прийняті.

У жовтні 2011 року на парламентських виборах Роберт Бедронь був обраний до Сейму як кандидат від партії «Рух Палікота», отримавши 16 919 голосів від району м. Гдині.^[1] У 2014 році виграв вибори мера у місті Слупську, отримавши 57 % голосів.

У 2012 році створив у польському Сеймі парламентську групу, яка підтримує есперанто (PGAE), співпрацює з членами польської асоціації Есперанто (EDE — Pollando) у Щецині, Гдині та Мальборку.

У 2006 році звинувачувався в образі релігійних почуттів віруючих^[2], в 2010 році — в нанесенні тілесних ушкоджень співробітнику поліції під час демонстрації 11 листопада 2010 року^[3]. В обох процесах був виправданий.

У лютому 2019 року заснував партію "Весна"^[en][4] та був від неї обраний Депутатом Європарламенту^[5].

Був кандитатом у президенти на виборах 2020 року, в першому турі здобув 2,21 % голосів посівши шосте місце.^[6]

23 вересня 2020 року взяв шефство над Ілльою Салеем^[ru], білоруським адвокатом і політичним в'язнем.^[7][8]

Роберт Бедронь — відкритий гей. Його партнер — Кшиштоф Смішек, доктор юридичних наук та заступник міністра юстиції.^[9][10]

• Веселковий лавр (2000)^[11]
• Назва фільму «Людина-веселка» (2004)^[12]
• Відзнака в рейтингу 10 найкращих депутатів щотижневого журналу Polityka, проведеного серед польських парламентських журналістів за старанність, культуру та внесок у роботу Комітету з питань правосуддя (2014)^[13]
• Премія імені Анни Лашук від Радіо Ток ФМ (2015)^[14]
• Нагорода Жіночого конгресу за розмаїття (2016)^[15]
• Посів 8 місце у рейтингу найкращих мерів міст за версією Newsweek (2016)^[16]
• Французький національний орден «За заслуги» (2016)
• 13 місце в рейтингу найкращих мерів міст за версією Newsweek (2017)^[17]
• Спеціальна премія «Корона рівності» від Кампанії проти гомофобії (2021)^[18]
• Спеціальна премія Alan Turing LGBTIQ+ Awards Premio Especial від фестивалю Culture Business Pride за боротьбу за ЛГБТІК+ людей, їхні права та видимість (2022)^[19]
• The Parliament MEP Award в категорії «Різноманітність, інклюзія та соціальний вплив» за внесок і досягнення у просуванні різноманітності та інклюзії в Європі (2023)^[20]

• Nieerotyczny dotyk. O hipokryzji i homofobii kościoła katolickiego w Polsce, [w:] Homofobia po polsku!, Військові Sic!, Warszawa. 2004.
• Polityka, Edukacja, Internet, Służba zdrowia, Kościół katolicki, Sport, [w:] Sytuacja społeczna osób biseksualnych i homoseksualnych w Polsce. Raport za lata 2005 і 2006.
• Kampania Przeciw Homofobii, Lambda Warszawa, Warszawa. 2007, s. 37-88.
• Tęczowy elementarz, Wydawnictwo AdPublik, Warszawa 2007, ISBN 978-83-926199-0-1.
• Pracownia Monitoringu i Rzecznictwa Prawnoczłowieczego (red.), Kampania Przeciw Homofobii, Warszawa. 2008.

• Офіційний сайт (пол.)
• Campaign Against Homophobia
• О. Бабакова. Такого, як Роберт