Серцево-судинні захворювання
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — клас захворювань, які пов'язані з патологією серця або кровоносних судин[1], загальна назва захворювань системи кровообігу. До серцево-судинних захворювань належать ішемічна хвороба серця (до якої зараховують стенокардію та інфаркт міокарда (відомий як серцевий напад). До ССЗ також зараховують інсульт, серцеву недостатність (зокрема, пов'язану з високим кров'яним тиском), кардіоміопатію, аритмію, вроджені і набуті вади серця, аневризму аорти, хвороби периферійних артерій, тромбоз, тромбофлебіт.
Серцево-судинні захворювання є найбільш частою причиною смерті у світі. Ішемічна хвороба серця — основна причина летальності від серцево-судинних захворювань.[1][2].
ССЗ — це перша причина смерті в світі: щорічно більше людей помирає від ССЗ, ніж від будь-якої іншої причини. За оцінками ВООЗ 17,9 мільйона людей загинули від ССЗ у 2016 році, що становить 31 % від усіх смертей у світі. З них 85 % смертей — через серцевий напад та інсульт.
Понад три чверті випадків смерті від ССЗ мають місце у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Із 17 мільйонів передчасних випадків смерті (у віці до 70 років) від неінфекційних захворювань 2015 року, 82 % відбуваються у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, а 37 % — через ССЗ.
Більшості серцево-судинних захворювань можна запобігти, враховуючи поведінкові фактори ризику, такі як: вживання тютюну, нездорове харчування та ожиріння, фізичну бездіяльність та надмірне вживання алкоголю, за допомогою загальнонаселенних стратегій.
Люди з серцево-судинними захворюваннями або які мають високий серцево-судинний ризик (через наявність одного або декількох факторів ризику, таких як гіпертонія, діабет, гіперліпідемія тощо) потребують раннього виявлення та лікування, використовуючи консультації та ліки, якщо це необхідно.[3]
Причини виникнення ССЗ залежать від типу хвороби. Ішемічна хвороба серця, інсульт і хвороби периферійних артерій пов'язані з атеросклерозом. Він може бути викликаний високим тиском, курінням, діабетом, нестачею фізичних навантажень, надлишковою вагою, підвищеним рівнем холестеролу в крові, поганим харчуванням і надмірним вживанням алкоголю. Високий тиск спричиняє 13 % смертей, викликаних ССЗ, куріння тютюну — 9 %, діабет — 6 %, нестача фізичних навантажень — 6 %, підвищена вага — 5 %.
За оцінками спеціалістів, у 90 % випадків серцево-судинним захворюванням можна запобігти.[4] Профілактика атеросклерозу передбачає пом'якшення чинників ризику шляхом здорового харчування, помірних занять спортом та інших фізичних навантажень, уникненням тютюну та зниженням вживання алкоголю. Ефективність використання аспірину у людей, що не мають виражених проблем зі здоров'ям, недоведена.[5][6] Вода насичена електронами, тобто, вода з високим від'ємним окиснювально-відновлювальним потенціалом (ОВП, один з трьох параметрів в електрохімії) прямо діє на кров і судини відновлюючи їх до стану притаманному молодій здоровій людині. Особливо при великих від'ємних ОВП від -350 до -700 мілівольт.[джерело не вказане 2315 днів]
Класифікація захворювань
Захворювання судин
- Ішемічна хвороба серця (абр.ІХС)
- Стенокардія (підвид ІХС)
- Легенева гіпертензія
- Тромбоемболія легеневої артерії
- Хвороби периферійних артерій – хвороби судин, що постачають кров до кінцівок
- Варикоз
- Тромбоз глибоких вен
- Цереброваскулярні хвороби — хвороби судин, що постачають кров до мозку
- Атеросклероз
- Стеноз ниркової артерії
- Аневризма аорти
- Інсульт
- Внутрішньочерепна аневризма
- Кровотечі:
- венозна
- артеріальна
- капілярна
- паренхіматозна
- Лімфостаз
- Акроціаноз
- Облітеруючий тромбангіїт
Захворювання серця
- Кардіоміопатія — хвороби серцевого м'яза
- Артеріальна гіпертензія
- Аритмії серця
- Серцева недостатність — клінічний синдром, спричинений нездатністю серця постачати потрібну кількість крові до тканин, щоби достатньою мірою забезпечити їхні метаболічні потреби
- Гіпертонічна хвороба
- Гострий інфаркт міокарда (підвид ІХС)
- Легеневе серце
- Тампонада серця
- Запалювальні процеси у серці:
- Кардіосклероз (підвид ІХС)
- Вроджені і набуті вади серця.
Фактори ризику
Генетичні фактори
Генетичні фактори впливають на виникнення ССЗ у чоловіків віком менше за 55 років та жінок віком менше за 65 років.[7] Якщо батьки людини хворіли на ССЗ, ризик виникнення ССЗ у цієї людини підвищується втричі.[8] З ризиком ССЗ пов'язана наявність декількох однонуклеотидних поліморфізмів,[9][10] але індивідуальний вплив кожного з них є незначним, а внесок генетичних чинників до розвитку серцево-судинних захворювань поки що мало вивчений.[10]
Вік
Вік є найважливішим чинником ризику у розвитку судинних і серцевих хвороб: з кожним десятиліттям життя ризик підвищується втричі.[11] Атеросклеротичні бляшки можуть почати утворюватися вже у підлітковому віці.[12] За оцінками, 82 % людей, які помирають від ішемічної хвороби серця, старші за 65 років.[13] Водночас ризик інсульту подвоюється з кожним десятиліттям після досягнення 55-річного віку.[14]
Стать
Ризик ССЗ вищий для чоловіків, ніж для жінок, у яких ще не настав клімакс.[11][15] Стверджують, що у жінок в менопаузі, ризик ССЗ порівняний з ризиком для чоловіків[15], хоча новіші дані Світової організації охорони здоров'я та ООН не підтверджують це.[11] Якщо жінка хвора на діабет, вона має вищий ризик ССЗ, ніж чоловік з діабетом.[16]
Харчування
Вважається, що надмірне споживання насичених жирів, транс-жирів і солі, а також недостатнє вживання фруктів, овочів і риби, пов'язано з вищим ризиком виникнення ССЗ, але хоча все це, як стверджується впливає на збільшення виникнення ССЗ, деякі з цих суджень, є спірними (суперечка щодо насичених жирів). Світова організація охорони здоров'я відносить на рахунок низького споживання фруктів і овочів приблизно 1,7 млн смертей щорічно.[1] Кількість споживаної солі також є важливим детермінантом рівня кров'яного тиску і загального ризику виникнення серцево-судинних захворювань.[1] Часте споживання висококалорійної їжі, як-от продуктів, що пройшли технологічну обробку і багаті на жири та цукор, сприяє збільшенню ваги тіла і може підвищити ризик ССЗ.[1] Згідно з одним кокранівським оглядом, заміна насичених жирів поліненасиченими жирами (рослинними жирами) знижує ризик ССЗ.[17]
Діагностика
Для діагностики серцево-судинних захворювань використовують електрокардіографію, ехокардіографію, знімки міокарду з використанням ядерної медицини, велоергометрію і ультразвук сонної артерії.
Симптоми інфарктів та інсультів
Часто відсутні симптоми основного захворювання кровоносних судин. Серцевий напад або інсульт можуть бути першим попередженням про основне захворювання. Симптомами інфаркту є:
- біль або дискомфорт в центрі грудної клітки;
- біль або дискомфорт в руках, лівому плечі, ліктях, щелепі або спині.
Крім того, у людини можуть виникнути утруднення дихання або задишка; відчуття нудоти або блювоти; відчуття неясного або непритомного стану; холодний піт; бліде обличчя. У жінок частіше спостерігається задишка, нудота, блювота, болі в спині або щелепі.
Найпоширеніший симптом інсульту — раптова слабкість обличчя, руки чи ноги, найчастіше на одному боці тіла. Інші симптоми охоплюють раптовий початок:
- оніміння обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку тіла;
- плутанина, складнощі з вимовою чи розумінням мови;
- важкість бачення одним або обома очима;
- утруднення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
- сильний головний біль без відомих причин;
- непритомність.
Люди, які відчувають ці симптоми, повинні негайно звернутися за медичною допомогою.[3]
Епідеміологія
В Україні
За даними Державного комітету статистики України (від 23.01.2012 р.), смертність від серцево-судинних захворювань посідає перше місце в структурі смертності і становить 66,6 %; далі йдуть онкологічні захворювання (12,7 %), хвороби шлунково-кишкового тракту (3,8 %), захворювання органів дихання (2,8 %) та інше.[18]
Вроджені зміни
Зрідка бувають випадки, коли серце повністю відсутнє (аплазія) або присутнє в зачатковому вигляді, оскільки це несумісно з життям і зазвичай призводить до внутрішньоутробної смерті.
В інших, більш частих випадках, не було правильного розвитку частини серця з наслідком утворення міжпередсердних або міжшлуночкових проходів (шунтів): передсердний дефект (або відкритий овальний отвір) і міжшлуночковий дефект. Причини можуть бути множинними, зокрема, генетичні або токсичні й інфекційні ураження під час розвитку плода.
Варто також пам'ятати:
- декстрокардія;
- атрезія трикуспідального клапана;
- прохідність артеріальної протоки (Боталова протока);
- судинні кільця;
- транспозиція великих судин;
- аномальне відгалуження лівої вінцевої артерії від легеневої артерії (Синдром Бланда – Уайта – Гарланда);
- вроджений стеноз аорти, мітральний, легеневий, тристулковий;
- вроджена аортальна, мітральна, легенева, трикуспідальна недостатність.
Див. також
- Кровообіг
- Серцево-судинна система
- Серцеві хвороби
- Кардіологія
- Здоровий спосіб життя
- Гомеостаз
- Суперечка щодо насичених жирів
Примітки
Література
- Тарасов Анатолий Николаевич, Гордиенко Евгений Андреевич. Неотложная доврачебная помощь при сердечно-сосудистых заболеваниях. — 2—е, переработанное и дополненное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1987. — 240 с. — (Библиотека среднего медработника) — 150 000 прим. (рос.)
Посилання
- European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) (англ.)
- Heart Disease MedicineNet Slides, photos, descriptions (англ.)
