Стейнг'єр (футбольний клуб)

До 1921 року мав назву ФК «Стейнх'єр» й на перших порах функціонувала лише футбольна команда, в якій виступали суднобудівники місцевої верфі. Проте згодом у ньому з'явилися й інші спортивні секції, тому було змінено назву на «Стейнх'єр Ідреттс Фотбаллклубб». Проте й після зміни назви футбол продовжував знаходитися на провідних ролях у клубі. До 1959-их років СІФК дуже рідко брав участь у національних футбольних змаганнях. Мешканець Левангера Гуннар Дібвад був найвідомішим гравцем тієї команди, він же став першим гравцем з території північніше Тронгейма, який у 1951 році одягнув футболку національної збірної Норвегії.

Навесні 1961 року «Стейнх'єр» викрав окружний чемпіонат й боровся за національне чемпіонство з найсильнішими футбольними клубами Норвегії. У чемпіонському протистоянні у Першому дивізіоні сезону 1961/62 років «Стейнх'єр» виборов срібні медалі, набравши 41 очко, як і «Фредрікстад», але випередив свого конкурента завдяки кращим показникам «чесної гри». В тому сезоні переможцем норвезького чемпіонату з 46-ма набраними очками став «Бранн». Восени 1961 року СІФК також зіграв у півфіналі кубку Норвегії. Це досягнення стало найкращим в історії, до цього клуб виступав лише в 1/4 фіналу національного кубку. В той же час Едгар Стакс, Єнс Розенлунд, Олав Гакон Бленгслі та Арне Котте отримали виклик до складу національної збірної Норвегії.

Однак в 1963 році клуб посів останнє місце в Першому дивізіоні й відмовився від об'єднання з «Євік/Люн». У другій половині 1960-х та в 1970-х років неодноразово змагався в плей-оф Другого дивізіону за право підвищення в класі, допоки в 1978 році не зміг вибороти путівку до еліти норвезького футболу.

Востаннє «Стейнх'єр» у вищому дивізіоні норвезького футболу виступав у сезоні 1979 року, проте посів останнє місце й понизився в класі. Такі гравці як Даг Роар Аустмо, Гер Єнсгюс, Фін Рой Вадал, Тор Бревік та Йоар Вадал були провідними футболістами команди до 1980 року. 9 березня 1988 року спортивні секції клубу стали самостійними командами, в тому числі й футбольна секція, яка тепер повернула собі назву ФК «Стейнх'єр».

У сезонах 1961, 1970, 1976, 1977 та 1983 років доходив до півфіналу національного кубку.

З 1987 року виступає в третьому та четвертому за силою дивізіонах норвезького чемпіонату.

• Елітесеріен
  • Срібний призер (1): 1961/62

• Кубок Норвегії
  • 1/2 фіналу (5): 1961, 1970, 1976, 1977, 1983

Сезон		Міс.	Іг.	В	Н	П	ЗМ	ПМ	О	Кубок	Примітки
2006	Дивізіон 2	9	26	11	3	12	56	59	36	Другий раунд
2007	Дивізіон 2	11	26	9	3	14	49	75	30	Другий раунд
2008	Дивізіон 2	11	26	10	1	15	56	68	31	Другий раунд
2009	Дивізіон 2	12	26	8	5	13	47	70	29	Другий раунд
2010	Дивізіон 2	9	26	9	4	13	40	56	31	Другий раунд
2011	Дивізіон 2	14	26	3	2	21	43	106	11	Перший раунд	Виліт до Дивізіону 3
2012	Дивізіон 3	5	26	12	6	8	56	44	42	Другий кваліфікаційний раунд
2013	Дивізіон 3	7	26	11	4	11	70	66	37	Перший раунд
2014	Дивізіон 3	4	26	14	5	7	72	40	47	Перший раунд
2015	Дивізіон 3	3	26	19	1	6	108	35	58	Другий кваліфікаційний раунд
2016	Дивізіон 3	3	26	17	2	7	99	46	53	Другий кваліфікаційний раунд
2017	Дивізіон 3	3	26	12	4	10	65	61	40	Перший раунд

Перший клубний стадіон знаходився поряд з цвинтарем. У 1922 року у клубу з'явився новий стадіон. 29 червня 1952 року здали в експлуатацію «Гулльбергеунет» (Guldbergaunet stadion). Першим суперником на новому стадіоні став австрійський «Вінер Шпорт-Клуб». Рекорд відвідуваності стадіону було встановлено у 1970 році у матчі 1/2 фіналу кубка Норвегії проти «Люна» (13 997 гладачів). У травні 2003 року на стадіоні було покладено штучний газон.

Протягом своєї історії «Стейнх'єр» тренували двоє британців, Білл Фоулкс та Тоні Данн. Напередодні початку сезону 2013 року Одда Ейнара Фоссума було замінено на Олава Растада, який у 2012 році працював у його тренерському штабі. А помічником Олава в його тренерському штабі став інший легендарний для «Стейнх'єра» футболіст, К'єл Фіск.

• Magnus Breili: Fotballboken. 1967

• Офіційний сайт клубу [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (норв.)
• Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Facebook
• Канал клубу [Архівовано 16 грудня 2020 у Wayback Machine.] на YouTube
• Профіль клубу [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
• Профіль клубу [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
• Профіль клубу [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль клубу [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt
• Профіль клубу на сайті footballdatabase.eu
• Профіль клубу [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль клубу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті foot.dk
• Профіль клубу [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті weltfussballarchiv.com
• Профіль клубу [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті fotball.no