Стефан Мікульський
Стефан Мікульський, або Щепан Мікульський (пол. Stefan (Szczepan) Mikulski, 1714 — 1783) — львівський римо-католицький релігійний діяч 18 століття.
| Стефан Мікульський | |
|---|---|
| Народився | 1714 |
| Помер | 1783 |
| Діяльність | вікарій |
Життєпис
Народився в 1714 році.
Вікарій, верховний канонік, архідиякон Львівського митрополичого костелу.
16 липня[1] 1759 року провів так званий «львівський диспут» між ортодоксальними рабинами та франкістами, на якому останні збиралися викрити ритуальні вбивства у євреїв. Підбиваючи його підсумки, оголосив перемогу франкістів у царині богослів'я, а питання ритуальних убивств визнав нез'ясованим і залишив його компетенції церковного суду. Згідно з попередньою домовленістю після диспуту 17 вересня 1759 у Львові вся секта франкістів (від 500 до 1000 осіб) прийняла християнство.
На думку Збігнева Горнунга, у 1760-х роках Щ. Мікульський був основним замовником робіт для Антонія Осинського, який, зокрема, довірив йому виконання різьб у костелах у Наварії й Годовиці.[2] Однак Ян К. Островський вважав, що відсутні відомості про роботи Осінського в костелі в Наварії.[3]
Фундатор, доброчинець та ініціатор будівництва кількох храмів, зокрема:
Примітки
Джерела
- Єзерська І. Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII — у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень катедрального костелу) // Вісник Львівського університету. Серія історична.
- Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 119—129. (пол.)
Посилання
- Карвацький Р. Годовиця — шедевр під смертним вироком.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
