Троїцький міст (Москва)

Троїцький (Ризоположенський) міст — один з найстаріших кам'яних мостів у Москві через річку Неглинну і єдиний вцілілий до нашого часу, він сполучає Кутаф'ю і Троїцьку вежі Московського Кремля.

Троїцький міст
Дата створення / заснування1495
Зображення
Країна Росія
Адміністративна одиницяТверський
Входить до складу списку пам'яток культуриlist of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Вказівки, як дістатисяКремль / Александровский сад
Мапа
CMNS: Троїцький міст у Вікісховищі

37°36′49″ сх. д. / 55.752222222249777417° пн. ш. 37.61361111113877342° сх. д. / 55.752222222249777417; 37.61361111113877342

«В облогове сидіння. Троїцький міст і вежа Кутафья» А. М. Васнецов, 1915
«Троїцький міст біля вежі Кутафья і підйомний міст» А. М. Васнецов

Історія

На думку історика Москви І. Забєліна, перший кам'яний Троїцький міст, ймовірно, був побудований вже в 1367 році, одночасно із зведенням кам'яних стін Кремля[2]. У документах 1475 згадується як великий кам'яний міст.

Дев'ятипролітний цегляний міст був споруджений в 1516 році за проектом італійського архітектора Алевіза Фрязіна приблизно в один час з основним комплексом споруд сучасного Кремля. Називався він тоді Ризоположенський, за тодішньою назвою Троїцьких воріт.

Деякі прольоти мосту були непроточними і створювали дамбу на річці Неглинна, тому вище Троїцького мосту знаходився ставок (аналогічно, вище за течією знаходився ставок, створений дамбою біля Воскресенського моста). Загати на річці Неглинна використовувалися у фортифікаційних цілях.

Троїцький міст з'єднував район Кремля з торговим і ремісничим Білим городом за річкою Неглинною — «Занеглименням». Парадний шлях через міст всередину Кремля вів до Патріарших палат і до покоїв цариці і царівен (Золота Царицина палата); з Кремля дорога через міст вела на північний захід — по Волоцькій (Волоколамській) і захід — Смоленській дорогах.

«На цьому мості 30 квітня 1598 зустрінутий був духовенством, синклітом, воїнством і всіма громадянами обраний на царство Борис Годунов»[3].

У XVI—XVIII століттях поблизу Троїцького мосту розташовувалася велика кількість крамниць.

У XVII столітті міст мав дерев'яну підйомну частину. Наприкінці XVIII століття аж до моста побудували набережні, які в 1817—1823 роках розібрали і біля стін Кремля розбили сад і зберегли ставки. У цей час міст мав 13 прольотів.

Після пожежі 1812 року була проведена реконструкція всієї території, прилеглої до Кремля, під керівництвом архітектора Й. Бове. Річка Неглинна була перекрита склепінням, у результаті Троїцький міст втратив своє колишнє призначення і опинився в центрі Олександрівського саду, проте як і раніше, становить частину шляху в Кремль через Троїцькі ворота.

При влаштуванні Олександрівського саду до Троїцького мосту прибудували пологі сходи і сходи для проходу з мосту в сад.

Троїцький міст неодноразово перебудовувався. Близько 1793 були викладені склепіння над арочними прорізами і зроблені інші зміни. У 1876 році міст був реставрований. А в 1901 році заново перебудований, після чого набув сучасного вигляду. При цьому заклали всі арки, крім центральної, сходи та сходи зламали і по мостовому парапету поставили дворогі зубці[4]. У 1975 році міст відреставрували і звільнили його південно—західний фасад від прибудови.

Великі реставраційні роботи були проведені в 70-х роках XX століття, а також в 2000 році.

Примітки

  • И. Е. Забелин. История города Москвы. М., 1905., с. 417
  • Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы, М. 1992, с. 131.
  • Романюк С. К. Москва. Вокруг Кремля и Китай-города: Путеводитель, М. 2008, с. 19.
  • Література

    • Надежин Б. М. Мосты Москвы. — М.: Моск. рабочий, 1979. — 192 с., ил. (с. 113—191). — 50.000 экз. (рос.)

    Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаФайл:XHamster logo.svgДень вишиванкиPorno for PyrosСпеціальна:ПошукВишиванкаЮрай ЦинтулаНова КаледоніяВовчанськУсик Олександр ОлександровичТайсон Ф'юріУкраїнаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиФайл:XVideos logo.svgРоберт ФіцоYouTubeБудинок «Слово»Nemo (співак)МіГ-31БріджертониВійськово-облікова спеціальністьПісенний конкурс Євробачення 2024Всесвітній день вишиванкиТайсон Ф'юрі — Олександр УсикНебінарний гендерБудинок «Слово» (фільм, 2021)Микола ХвильовийFacebook125-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)Шевченко Тарас ГригоровичПриродні заповідники УкраїниТварини Червоної книги УкраїниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Марко ВовчокСкуфЛеся УкраїнкаРослини Червоної книги УкраїниРозстріляне відродженняВійськові звання України