Убивство Фархунди Малікзаде
Фархунда Малікзаде[1] також згадується як просто Фархунда — 27-річна афганка, яку жорстоко лінчував розлючений натовп у Кабулі, столиці Афганістану 19 березня 2015 року. Переслідування почалися через її хибне звинувачення у спаленні Корану. На думку лінчувальників, за це Фархунду потрібно було вбити, щоб відправити допекла[2].
| Убивство Фархунди Малікзаде | |
| Країна |  Афганістан |
|---|---|
| Місце розташування | Кабул |
| Дата й час | 19 березня 2015 |
| Кількість загиблих | 1 |
 | |
 Убивство Фархунди Малікзаде у Вікісховищі | |
69°10′42″ сх. д. / 34.52527777780554885° пн. ш. 69.1783333333611239° сх. д.
Хибне звинувачення у спаленні Корану висунув місцевий мулла під час суперечки з жінкою. Пізні розслідування поліцейських підтвердили хибність цього звинувачення. Усього поліцейські затримали 49 осіб[3], які брали участь у лінчуванні, деякі з засуджених отримали по 20 та 16 років ув'язнення. Вбивство Фархунди спровокувало масові протести в Афганістані та суперечки щодо прав жінок. У Кабулі було встановлено пам'ятник на честь Фархунди[4][5].
Хоча хаотичний самосуд щодо жінок в Афганістані залишається поширеним явищем, особливо в селах, вбивство Фархунди привернула масову увагу громадськості через свою відверту жорстокість та публічність[6] .
Передісторія
Як і багато жителів Афганістану, Фархунда була набожною мусульманкою, що носила чадру. На момент лінчування вона закінчила курси ісламознавства і готувалася стати викладачкою[7] . Жінка хотіла вийти заміж, а також мріяла працювати суддею[8]. 19 березня 2015 року Фархунда вплуталася в гучну суперечку з муллою Зайнуддіном у мечеті Масджіді-Шахі-до-Шамшира, звинувативши його в антиісламській поведінці за продаж предметів, що не належать до ісламу (амулетів, віагри та презервативів[9][10][11][9]). Суперечку чули решта парафіян. Зайнуддін, злякавшись того, що парафіяни довідаються правду після подібних звинувачень, необачно звинуватив її в тому, що вона спалила Коран. Фархунда негайно почала заперечувати це звинувачення, заявивши: «Я — мусульманка, а мусульмани не спалюють Коран!», однак чутки про спалення Корану стали вкрай швидко поширюватися за межами мечеті і до будівлі швидко зібрався розлючений натовп.[12] .
Переслідування та лінчування
Коли інформація про те, що зібрався організований натовп, який бажає покарати Фархунду дійшла до найближчих поліцейських, вони прибули до мечеті Масджіді-Шахі-до-Шамшира і розігнали пострілами протестуючих. Поліцейські запропонували відвезти Фархунду до місцевої поліцейської дільниці для її захисту, але жінка відмовилася, вимагаючи, щоб її супроводжувала жінка-поліцейський, аби уникнути зайвих контактів із чоловіками не махрамами[13].
Натовпу вдалося схопити Фархунду, повалити її на землю, бити та штовхати. У цей момент знову прибули поліцейські і розігнали натовп пострілами в повітря. Саму жінку для її безпеки відвели всередину мечеті Масджіді-Шахі-до-Шамшира. У цей час кількість протестуючих швидко зростала, серед найбільш агресивно налаштованих людей почали хаотично поширюватися чутки, що Фархунда не лише спалила Корану, але й також співпрацює з американцями. Люди почали штурмувати мечеть, а поліція змусила жінку залізти на дах мечеті. Натовп почав метати каміння та дошки у бік жінки на даху і підбили її так, що вона впала до натовпу[13]. З цього моменту поліція вирішила не втручатися і пасивно спостерігала за тим, що відбувається[8] .
Після цього агресивно налаштовані люди продовжували шарпати, бити й топтати Фархунд, забивши її до смерті. Потім її тіло кинули на дорогу, щоб її переїхала машина, потім тіло прив'язали мотузкою до машини і тягли майже 100 метрів. Потім натовп кинув тіло жінки у висохле русло річки і продовжував обкидати камінням. Після цього активісти вирішили підпалити тіло, але воно не горіло, тому що повністю з одягом було просякнуте водою та кров'ю жінки[13] . Тому люди, що перебували у натовпі, почали знімати із себе одяг, щоб скинути його на тіло Фархунди і потім підпалити. «Кремація» супроводжувалася тріумфуванням і вигукуванням такбіра[9][14] .
Процес лінчування знімався на відео кількома людьми. Окрім звинувачень у єресі, люди з натовпу вигукували антиамериканські та антидемократичні гасла, звинувачували Фархунду Малікзаде у співпраці з американцями та роботі в посольстві Франції[15] .
Реакція
Відразу після лінчування, ряд відомих державних чиновників у Facebook вірячи в те, що Фархунда спалила Коран, підтримали її вбивство. Представник поліції Кабула Хашмат Станекзай зауважив, що «Фархунда, як і інші невірні, думала, що подібними діями та образами отримає громадянство США та країн Європи. Але не досягнувши своєї мети, вона поплатилася своїм життям»[16] .
Після того, як з'ясувалося, що всі звинувачення проти Фархунди були хибними, це спровокувало гнівну реакцію серед громадськості. 23 березня, на вулиці Кабула вийшли сотні протестувальників і своєю демонстрацією пройшли маршрутом переміщення натовпу в процесі лінчування Фархунди. Багатьма протестувальниками були жінки. Деякі носили маски з принтом закривавленого обличчя Фархунди. Лінчування, викриття і протести призвели до того, що афганська громадськість стала широко обговорювати проблеми прав жінок в Афганістані[14], безкарність релігійних фанатиків особливо проти жінок і некомпетентність правоохоронних органів[14][17] . Під час похорону Фархунди, труну несли жінки, що було незвичайним відходом від традиції, оскільки це роблять чоловіки[15] .
Президент Афганістану Ашраф Гані засудив убивство, назвавши його «огидним актом крайнього насильства» і наказав провести професійне розслідування[18] . Згодом було затримано дев'ятьох осіб, яких вдалося впізнати на відео, знятих у процесі лінчування[19] . Пізніше було затримано ще 28 осіб, а 13 співробітників міліції відсторонено з посад у ході внутрішнього розслідування. Хашмат Станікзай, офіційний представник поліції Кабула, який публічно підтримав вбивство в соцмережах, був звільнений[7] . Міністерство хаджу та ісламських справ Афганістану заявило, що не було виявлено жодних доказів спалення Корану самою Фархундою.
До травня 2015 року було затримано вже 49 підозрюваних, четверо з яких, у тому числі й мулла Зайнуддін, були засуджені до вищої міри покарання — страти. Вирок було ухвалено 5 травня 2015 року. Ще вісім обвинувачених було засуджено до 16 років позбавлення волі[20] . 19 травня 2015 року одинадцять співробітників міліції, включаючи начальника місцевої районної поліції, було засуджено до одного року позбавлення волі, оскільки ті не доклали достатніх зусиль для фізичного захисту Фархунди[21] .
2 липня 2015 року апеляційний суд пом'якшив покарання смертною карою до 20 та 10 років ув'язнення. Мулла Зайнуддін був виправданий[22] . Це спровокувало нову хвилю протестів у Кабулі[23] . Правозахисники стверджували, що вироки, винесені учасникам лінчування були невиправдано м'якими, тому що в результаті лише 12 з 49 обвинувачених були засуджені, а багато інших лінчувальників і зовсім не було заарештовано під приводом нестачі доказів, хоча їх можна було впізнати на відео і вони публічно хвалилися своєю участю лінчування у соціальних мережах[6] . Подібне поблажливе ставлення до злочинців відбивало і поблажливе ставлення афганської громадськості до насильства проти жінок[6] .
Після вироку багато афганок скаржилися в соціальних мережах, що більшість афганських чоловіків, відчувши безкарність, стали відкрито цькувати та булити жінок і необачно звинувачувати їх у зневірі в спробі викликати на них гнів натовпу. Жінок почали активніше ображати чоловіківи-колеги в офісах та університетах. Крім того, було багато фактів, коли чоловіки глумилися над смертю Фархунди, навіть знаючи про помилковість її звинувачень у спаленні Корану, вважаючи, що Фархунда поплатилася життям за своє недостатнє благовір'я, оскільки на відео лінчування вона була надто відкрито одягнена (на момент лінчування Фархунда втратила головний убір і оголила розпущене волосся). Також афганські чоловіки виправдовували вбивство тим, що Фархунда поплатилася за те, що молоде покоління афганок не прагне шанувати традиції і схиляється до зневіри[6] .
Реакція ісламських священиків вчених
Наступного дня після вбивства ряд афганських імамів і мулів висловили публічне схвалення лінчування Фархунди під час п'ятничної молитви у своїх мечетях. Один з них — Маулаві Аяз Ніязі з мечеті Вазір Акбар Хан публічно попередив, що будь-яка спроба арешту лінчувальників, які «захищали Коран», закінчиться повстанням[16][24] .
Після того, як було підтверджено, що Фархунда не спалювала Коран, ісламські вчені поспішили висловити своє обурення з приводу цього інциденту. Вони називали акт лінчування таким, що суперечить справжнім цінностям ісламу[18], а також вказували на неприпустимість самосуду[25] . Відомий пакистанський імам Абу Аммар Ясір Кадхі зауважив, що ознака цивілізованості нації визначається тим, наскільки вона шанобливо ставиться до своїх жінок[26] .
