Угорська мова

фіно-угорська мова, рідна мова угорців

Угорська мова (рідше мадярська[1]; угор. magyar nyelv ) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу. Угорська мова є офіційною в Угорщині та Євросоюзі; значні групи населення, що розмовляють угорською мовою, є в сусідніх Словаччині, Румунії та Сербії; мова поширена також в Україні (на Закарпатті). Писемність на основі модифікованого латинського алфавіту.

Угорська мова
magyar nyelv
Територія поширення угорської мови в Європі. На основі переписів населення та CIA World Factbook 2006
Територія поширення угорської мови в Європі.
На основі переписів населення та CIA World Factbook 2006
Поширена в Угорщина, Трансильванія (Румунія), Словаччина, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна), Хорватія, Австрія, Словенія
Регіон Центральна Європа
Носії 13 мільйонів
Місце 57
Писемність латинка (угорська абетка)
Класифікація

Уральська мовна сім'я

Угрофінська гілка
Угорська група
Офіційний статус
Державна Угорщина Угорщина
Офіційна Угорщина Угорщина
ЄС;
як регіональна:
Словаччина Словаччина
Словенія Словенія
Сербія Сербія
Україна Україна
Австрія Австрія;
деякі офіційні права:
Румунія Румунія
Хорватія Хорватія
Регулює Дослідницький інститут мовознавства Угорської академії наук
Коди мови
ISO 639-1 hu
ISO 639-2 hun
ISO 639-3 hun

В угорській мові є чимало давніх запозичень, зокрема з іранських та тюркських мов, а також пізніших зі слов'янських мов, з німецької, французької, італійської та англійської. Через складне відмінювання іменників та дієслів угорську мову вважають за одну з найскладніших у світі.[2]

Історія

Докладніше: Історія угорської мови

Класифікація

Угорська є уральською мовою, а саме належить до угорської групи; найближчими родичами є мансійська та хантийська мови, поширені в західному Сибіру. Зв'язки між угорськими та багатьма іншими мовами було зауважено в 1670-х роках, а встановлення уральської сім'ї було закінчено 1717 року. Попри це класифікація угорської мови залишалася предметом політичних суперечок у 18 та 19 століттях. Термін «угорська» ймовірно походить від назви тюркського племені оноґурів (чия назва буквально означає «десять стріл» або «десять поколінь»).[3][4][5]

Є багато регулярних відповідностей між угорською та іншими мовами угорської групи. Наприклад, угорський /aː/ відповідає хантийському /o/ у кількох позиціях, угорський /h/ відповідає хантийському /x/, а угорський кінцевий /z/ відповідає хантийському кінцевому /t/. З цього можна порівняти такі слова, як угорське ház ([haːz]) «будинок» проти хантийського xot ([xot]) «будинок», а угорське száz ([saːz]) «сто» проти хантийського sot ([sot]) «сто».

Відстань між угорськими та фінськими мовами є більшою, проте відповідності також є регулярними.

Праісторія

Угорська мова почала формуватися 2500—2800 років тому, коли предки угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, через це існує спорідненість угорської з хантійською та мансійською мовами. В доєвропейський період (особливо впродовж V-IX ст.) великий вплив на угорську мову справили тюркські та іранські мови. В 900-1000 рр. угорські племена оселилися на середній частині Дунайської рівнини, де тісно контактували зі слов'янами, германцями та румунами, що вплинуло й на лексику угорської мови. Після прийняття християнства на початку XI ст. офіційною мовою богослужінь стала латина, через що в угорській з'явилися латинські та грецькі терміни.

Давньоугорська мова

Першою письмовою пам'яткою угорської мови були 5 слів, ужитих в латинському документі 1055 року, за яким було засновано Тиханське бенедиктинське абатство на березі Балатону (нині документ зберігають в бібліотеці Паннонгалмського бенедиктинського абатства).[2] Повноцінні тексти угорською мовою почали з'являтися в XIII ст. (першою з них була «Надмогильна промова та молитва» бл. 1200 р.), втім до XVI ст. угорські тексти записували переважно латинською або німецькою мовами (остання до сер. XX ст. була найпоширенішою другою мовою серед угорців).[6] Першу книгу було опубліковано 1572 року в Кракові.[7]

Сучасна угорська мова

Угорські завоювання сусідніх територій у XII-XIII ст. поклали початок мадяризації поміщиків та купців завойованих народів (хорватів, словаків, румунів). З 1541 по 1699 рр. частина земель, заселених угорцями, перебувала під владою турків, що сприяло впливові турецької мови на угорську. Після того, як Угорське королівство стало частиною Австрійської імперії, угорська мова потрапила під сильний вплив німецької. Окрім неї в XVIII-XIX ст. запозичення приходили з італійської та французької.

Втім після поділу монархії на австрійську та угорську частини, статус угорської мови став офіційним. Тому період з 1867 по 1918 вважають «золотим віком» угорської мови: збільшилася кількість носіїв, також серед неугорців (зокрема трансильванських саксів, євреїв та циган), багато міст Трансильванії стали практично повністю угорськомовними (наприклад, Клуж-Напока або, угорською, Коложварі). Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину земель, на яких угорська мова з часом втратила домінування.[6]

Поширення

Угорською як рідною розмовляють у таких країнах:

КраїнаМовці
Угорщина8,409,049 (перепис 2011)
Румунія
(головно Трансильванія)
1,268,444 (перепис 2011)
Словаччина508,714 (перепис 2011)
Сербія
(головно Воєводина)
293,299 (перепис 2002[недоступне посилання з травня 2019])
Україна
(головно Закарпаття)
149,400 (перепис 2001)
США117,973 (перепис 2000)
Канада75,555 (перепис 2001)
Ізраїль70,000
Австрія
(головно Бурґенланд)
22,000
Хорватія16,500
Словенія
(головно Прекмур'є)
9,240
Загалом10.5 мільйонів (на Тисо-Дунайській низовині)

Ще близько мільйона угорськомовних проживають у Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Великій Британії, Венесуелі, Італії, Нідерландах, Німеччині, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та інших частинах світу.

Офіційний статус

Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка та Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині та Україні (на Закарпатті). В Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають понад 20 % населення.

Діалекти

Докладніше: Діалекти угорської мови[hu]
Мапа угорських діалектів.

Розрізняють дев'ять основних діалектів:

  1. Західний (nyugati)
  2. Задунайський (dunántúli)
  3. Південний (déli)
  4. Тиський (tiszai, alföldi)
  5. Північно-західний (palóc)[hu]
  6. Північно-східний (északkeleti)
  7. Середньо-семигородський (mezőségi)
  8. Секейський (székely)
  9. Чанґо (csángó)

Фонетика

Докладніше: Угорська фонетика
Угорські голосні

В угорській є 14 голосних, при цьому дифтонгів та редукованих голосних немає. Голосні бувають короткі та довгі, приголосні — м'які, проривні та тверді. Наголос зазвичай падає на перший склад, всі звуки (також кінцеві) звучать чітко.

Приголосні фонеми угорської мови[8]
 Губно-
губні
Губно-
зубні
ЯсенніЗаясенніТвердо-
піднеб.
М'яко-
піднеб.
Гортан.
Носовіmnɲ
Проривніp  bt  dk  ɡ
Африкатиt͡s  d͡zt͡ʃ  d͡ʒc͡ç  ɟ͡ʝ
Фрикативніf  vs  zʃ  ʒh   
Дрижачіr
Апроксимантиj
Боковіl

Граматика і синтаксис

Докладніше: Угорська граматика[hu]

Угорська мова є аглютинативною, тобто має велику кількість суфіксів та префіксів. Немає категорії роду, проте іменник має 17 відмінків, а отже, 238 можливих форм.[7] Існують означений (a, az) та неозначений (egy) артиклі.[9]

Лексика

Походження коренів слів угорської мови[10]
Невизначено
  
30%
Фіно-угорські
  
21%
Слов'янські
  
20%
Германські
  
11%
Тюркські
  
9.5%
Латинські та грецькі
  
6%
Романські
  
2.5%
Інші (встановлені)
  
1%

Міжмовні зв'язки

Значна частина угорської лексики є запозиченою з інших мов — насамперед, слов'янських (20 %). У той же час, чимало угорських слів потрапило і до індоєвропейських мов Європи. Запозичення з угорської називають мадяризмами.

Див. також Слов'янська лексика в угорській мові

Письмо

Докладніше: Угорська абетка

З VII по X ст. угорські племена використовували давньоугорське письмо.

Давньоугорське письмо

Нині для запису угорської мови використовують модифіковану латинку, до якої входять 40 літер (14 голосних, 26 приголосних).

A aÁ áB bC ccsD ddzdzsE eÉ éF f
G ggyH hI iÍ íJ jK kL llyM mN n
nyO oÓ óÖ öŐ őP p(Q q)R rS sszT t
tyU uÚ úÜ üŰ űV v(W w)(X x)(Y y)Z zzs

Приклад

Вигляд

«Заповіт» Т. Г. Шевченка угорською мовою (переклав Йожеф Валдапфел):

Ha meghalok, temessetek: Dombtetőre engem,
Kedves Ukrajnámban, téres: Puszta közepében,
Honnan nagy széles mezőket: S a meredek partú
Dnyepert látni, s hallani is,
Ahogy zúgva zúdul.
Majd ha ellenségünk vérét: Mossa Ukrajnából: Kék tengerbe, dombot, mezőt: Mindent hagyok akkor.
Odébb állok én és szállok: Isten elé ott fent: Imádkozni… hanem addig: Nem ismerek istent.
Temessetek el, és talpra,
Tépve minden láncot: Rossz vérükkel öntözzétek: A szép szabadságot.
S a nagy, új, szabad családban,
Nem feledve engem: Emlékezzetek meg rólam: Nyájas szóval csendben.

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Порівняння

УгорськаФінськаЕстонськаЕрзянськаКомі-перм'яцькаУкраїнський
переклад
# у списку Сводиша
énminäminaмон monме meя, мене1
tesinä, te (форм.)sina, teie (форм.)тон tonтэ teти2
mimemeie, meминь mińми miми4
titeteie, teтынь tyńти tiви5
ez/itttämä/täälläseeте teтайö tajöцей/тут7
az/otttuo/tuollatooшто štoсійö sijöтой/там8
ki?kuka?kes?кие? kije?коді? kodi?хто?11
mi?mikä?mis?мезе? meze?мый? myj?що?12
egyyksiüksвейке vejkeöтік ötikодин22
kettőkaksikaksкавто kavtoкык kykдва23
háromkolmekolmколмо kolmoкуим kuimтри24
négyneljäneliниле nileнёль ńolчотири25
ötviisiviisвете veteвит vitп'ять26
nejnainen 'жінка'naineни niгöтыр götyrдружина40
anyaäitiema(тиринь) ава (tiriń) avaмам mamмама42
fapuupuuчувто čuvtoпу puдерево, деревина51
vérveriveriверь veŕвир virкров64
hajhius, hiuksetjuuksedчерь čeŕюрси jursiволосся71
fejpääpeaпря pŕaюр jurголова72
fülkorvakõrvпиле pileпель peĺвухо73
szemsilmäsilmсельме seĺmeсин sinоко74
orrnenäninaсудо sudoныр nyrніс75
szájsuusuuкурго kurgoвом vomрот76
foghammashammasпей pejпинь pińзуб77
lábjalkajalgпильге piĺgeкок kokстопа80
kézkäsikäsiкедь ked́ки kiрука83
szív/szűnysydänsüdaседей sedejсьöлöм śölömсерце90
innijuodajoomaсимемс simemsюны junyпити92
tudnitietääteadmaсодамс sodamsтöдны tödnyзнати103
élnielääelamaэрямс eŕamsовны ovnyжити108
vízvesivesiведь ved́ва vaвода150
kivikiviкев kevиз izкамінь156
ég/mennytaivastaevasменель meneĺенэж jenezhнебо162
széltuulituulварма varmaтöв tövвітер163
tűztulituliтол tolби biвогонь167
éjööве veвой vojніч177

Фрази

  • Українська [мова] — Ukrán nyelv
  • Так — Igen
  • Ні — Nem.
  • Привіт! — Jó napot kívánok / Szervusz / Szia
  • Як справи? — Hogy vagy? (неформ.), Hogy van? (форм.)
  • Ласкаво просимо! — Üdvözlet
  • До побачення! — Szia / Viszlát (неформ.), Viszontlátásra (форм.)
  • Будь ласка —  Kérem
  • Дякую — Köszi / Köszönöm / Köszönöm szépen
  • Даруйте — Elnézést!
  • Пробачте — Bocsánat!
  • Як вас звати? — Mi a neve?
  • Мене звати… — A nevem …
  • Скільки? — Mennyi?
  • Я не розумію. — Nem értem.
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Beszél ukránul? (форм.) Beszélsz ukránul? (неформ.)
  • Я не знаю. — Nem tudom.
  • Щасти вам! — Sok szerencsét kivánok!

Див. також тут.

Див. також

Примітки

Посилання

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
угорською мовою
Kezdőlap