Францішек Сковрон

Закінчив Віденську політехніку. Від 1880-х років перебував на службі у австрійському міністерстві внутрішніх справ. Від 1893 року — приват-доцент у Львівській політехніці, викладає історію архітектури.^[2] Разом з Юліаном Захаревичем здійснював загальне керівництво будівельними роботами при підготовці до Загальної крайової виставки, що відбувалась 1894 року у Львові. Співпрацював із Буковинським та Східногалицьким управліннями справедливості і спорудив за цей період понад 65 будинків судових установ. Член Політехнічного товариства у Львові у 1880—1882, 1883—1885 та 1892—1894 роках.^[3] Головний інженер будівельної виставки 1892 року у Львові. Підсумував свої міркування з приводу будівельної галузі в Галичині через призму виставки у книзі «Nasz przemysł budowlany na wystawie lwowskiej w r. 1892».^[4] Член журі конкурсу проектів перебудови Львівського університету (1913)^[5]

Споруди

• Палац мистецтв у стилі неоренесансу для Загальної крайової виставки у Львові. Деталі плану та конструкції опрацювали Григорій Пежанський та Міхал Лужецький, скульптурне оздоблення Юліана Марковського та Антона Попеля.
• Павільйон архітектури для Крайової виставки у стилі неокласицизму стилізований під грецький храм (спільно з Й. Круліковським). Інтер'єр розписаний Юліаном Крупським та Йосипом Баллою за ескізами Сковрона. Скульптурні прикраси виконані Антоном Попелем і Тадеушем Блотницьким.
• Павільйон Яна Матейка на Крайовій виставці (Рацлавицька панорама).
• Палац промисловості Крайової виставки площею бл. 6 тис. м² (спільно із Карлом Боубліком). Був прикладом модної стилізації народних мотивів. У цьому випадку стиль окреслюють як «Гуцульська сецесія».
• Неоромантичний житловий будинок Шидловських на нинішній площі Маланюка, 7 у Львові. Збудований 1897 року. Фасади прикрашено фресковими декоративними розписами ймовірно Фридерика Ляхнера.^[6]
• Збудував у Станиславові (нині Івано-Франківськ): приміщення окружного суду на вул. Білінського, 15, (1907—1912); будівлю скарбниці на вулиці 3 травня, 31 (1910).^{[джерело?]}
• Ряд будинків судових установ. Найвідомішими є «Палаци справедливості» у Львові на вул. Баторія (нині Князя Романа), та у Чернівцях (1904-1906, нині Обласна державна адміністрація)^[7].
• Польський народний дім у Чернівцях на вул. Панській (нині Кобилянської, 36; 1906).
• Взяв участь у проектуванні будівлі суду і дому «Сокола» в Ряшеві.
• Ратуша в Ряшеві (1871, скульптури Петра Гарасимовича).^[8]

• Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8—9.
• Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — С. 423. — ISBN 978-83-89273-52-9.