Хімієтерапія

Хімієтерапі́я,^[1] або хіміотерапі́я,^[2] — лікування якого-небудь інфекційного, паразитарного або злоякісного захворювання за допомогою отрут або токсинів, що згубно впливають на інфекційний агент — збудник захворювання, на паразитів або на клітини злоякісних пухлин при порівняно меншій негативній дії на організм господаря. Отрута або токсин при цьому називається хімієпрепаратом, або агентом хімієтерапії.^{[джерело?]}

Хімієтерапія та фармакотерапія

На відміну від фармакотерапії, в якій є всього два учасники — фармакологічний агент (ліки) і організм, що піддається його дії, в процесі хімієтерапії беруть участь три учасники — агент хімієтерапії, організм господаря і паразит, інфекційний агент або клон злоякісних пухлинних клітин.

Відрізняються і цілі: метою фармакотерапії є корекція тих або інших порушень життєдіяльності організму, відновлення або поліпшення функцій уражених захворюванням органів і систем. Метою ж хімієтерапії є знищення, вбивство або принаймні гальмування розмноження паразитів, інфекційних агентів або злоякісних клітин, при (по можливості) меншій ушкоджувальній дії на організм господаря. Нормалізація життєдіяльності і поліпшення функцій уражених органів і систем при цьому досягаються повторно, як наслідок знищення або ослаблення причини, що викликала захворювання, — інфекції, пухлини або паразитарної інвазії.

Типи хімієтерапії

Відповідно до того, на знищення чого направлена хімієтерапія, виділяють:

антибактеріальну хімієтерапію, або антібіотикотерапію;
протигрибкову хімієтерапію;
протипухлинну (цитостатичну або цитотоксичну) хімієтерапію;
противірусну хімієтерапію;
протипаразитарну хімієтерапію, зокрема антігельмінтну, протималярійну та ін.