Чоловік

Походження слова

У праслов'янській мові слово *čьlověkъ, *čelověkъ позначало як особу чоловічої статі, так і людину взагалі. Це значення збереглося у багатьох слов'янських мовах (пол. człowiek, чеськ. člověk, рос. человек), відоме воно в цьому значенні і в українській мові^[1][4].

Походження праслов. *čьlověkъ, *čelověkъ остаточно не з'ясоване. Наводять до п'яти версій:

• Від *čьlo (з того ж кореня, що *čel'adь) + *věkъ (пор. лит. vaikas — «дитя»), тобто «дитя роду»
• Від *čьlo («чоло», «підвищення») + *věkъ («сила»)
• Як похідне від ранішої форми *slověkъ (< *slovo), тобто «мовець»
• Від *čelov + *ěkъ, тобто «член племені»
• Порівнюють з чеськ. kolivěk, пол. kołwiek («який-небудь»)^[5]

Різні слова для позначення чоловіків

До 13-15 років — хлопчик, підліток. Після досягнення зрілості хлопчика називають юнаком, хлопцем, парубком, а в старшому віці — чоловіком. Одружених чоловіків стосовно дружини так само називають «чоловік», що зрозуміло з контексту.Не бажано називати мужем(мужчина)" "розм." и "рідко". Слово "мужчина" розмовне та рідко вживане, а значить небажане. Чоловік є батьком (татом) стосовно своїх дітей і дідом (дідусем) стосовно онуків. Літній чоловік — старий чи дід.

У багатьох мовах одне й те ж слово означає як чоловіка, так і людину взагалі, наприклад: англ. man (відтак, англ. mankind — людство), фр. homme тощо. Почасти, і в українській мові «чоловік» вживається у значенні «людина».

Чоловік часто більший за розмірами від жінки, ширший в плечах, має менший таз. Маса та зріст чоловіка зазвичай більша від жінки одного з ним віку.

У західних культурах поняття «чоловік», як і «жінка», традиційно визначається насамперед через біологічні особливості.

Генетичні особливості

Чоловіча стать відрізняється від жіночої наявністю 23 Y-хромосоми, тобто статеві хромосоми чоловіка позначають як XY. Саме Y-хромосома має SRY-ген (англ. Sex determining region of Y) — регіон визначення статі, котрий відповідальний за виробництво протеїну TDF (англ. Testis-determining factor) в ембріоні. Цим зумовлюється початкові відмінності чоловічого організму від жіночого — опускання яєчок у мошонку, утворення статевого члену тощо (формування первинних статевих ознак).

Морфологічні та фізіологічні особливості

Первинні статеві ознаки зумовлюють диференціацію роздільностатевих організмів. У випадку з людиною це пояснюється виробленням специфічних для кожної статі гормонів, що вже зумовлює появу вторинних статевих ознак.

• Первинні статеві ознаки чоловіка:
  • Статевий член
  • Яєчка
  • Мошонка
  • Сім'явиносні протоки
  • Простата
  • Сім'яні пухирці
• Вторинні статеві ознаки чоловіка:
  • Оволосіння: лобок, підмишкові западини, живіт, грудна клітка, борода
  • Будова тіла: вузькі стегна (звужені тазові кістки), широкі плечі; відкладання жирової клітковини у верхній частині тіла; менший відсоток вмісту жирів порівняно з жінками
  • Виражений кадик
  • Мутація голосу

Розвиток

У процесі розвитку хлопчика під впливом чоловічих статевих гормонів поступово формуються первинні і вторинні статеві ознаки. Первинні статеві ознаки з'являються ще під час внутрішньоутробного розвитку. Статеве дозрівання — формування вторинних статевих ознак і початок функціонування статевої системи — у хлопчиків починається зазвичай близько 14 років (пізніше, ніж у дівчаток). Складні процеси, що протікають в організмі в період статевого дозрівання, не можна пояснити тільки змінами в статевих органах.Посилено розвивається весь організм, з підвищеним навантаженням працюють внутрішні органи, перебудовується діяльність нервової системи, змінюється психіка, характер. До періоду статевої зрілості остаточно формується статева система, з'являється зрілість суджень, прагнення до самостійності. Статеве почуття виявляється влюбливість, прагненням до залицяння і статевої близькості. Наступ статевої зрілості характеризується здатністю до статевого життя і запліднення.

Період статевої зрілості триває в середньому 40 років. У цей час діяльність чоловіки найбільш активна, потім починає поступово слабшати. У природному процесі розвитку та згасання статевої діяльності чоловіка можуть бути певні відхилення. Статевий розвиток і дозрівання може починатися раніше або пізніше, активний період може бути довше або коротше, старість настає раніше чи пізніше. Ці особливості залежать від генетичної схильності, стану здоров'я, характеру, харчування, соціально-побутових умов, клімату та ін.

Стать та гендерна ідентичність

Як правило, при народженні дитини оглядають її статеві органи для того, щоб приписати їй чоловічу або жіночу стать. Але форма статевих органів не завжди відповідає генетичній статті та майбутньому анатомічному та фізіологічному розвитку людини. У деяких інтерсекс-дітей внутрішня анатомія суперечить висновкам, які робляться на підставі огляду зовнішньої будови тіла. На думку деяких біологів, традиційне виділення лише двох бінарних статей суперечить біологічній реальності.^[6]

Приписана при народженні стать також може не відповідати гендерній ідентичності людини — внутрішньому самовідчуттю як представника того чи іншого гендера. Незалежно від того, чи є людина інтерсексуальною, вона може відчувати приналежність до гендера, що не був приписаний їй при народженні. Трансгендерні чоловіки — це чоловіки, яким при народженні була приписана жіноча стать. Деякі — хоча не всі — трансгендерні чоловіки проходять замісну гормональну терапію та різні хірургічні процедури, щоб привести свою зовнішність у відповідність до їхньої гендерної ідентичності.

Серед мовленнєвих особливостей чоловіка дослідники зазначають, що чоловіки, на відміну від жінки, рідко говорять про себе, але намагаються довести, що найкраще орієнтуються в сучасних подіях, новинах спорту, бізнесових та економічних питаннях. При веденні бесіди, чоловіки конкурують за лідерство й через деякий час установлюють стійку ієрархію, у якій домінують деякі члени, а решта говорять дуже мало. У розмові, часто «перескакують» з теми на тему, перебиваючи один одного. Окремі чоловіки часто звертаються до всієї групи, тоді як жінки надають перевагу міжособистісному стилю спілкування, парами^[7].

У змішаному спілкуванні, тобто під час розмови чоловіків і жінок, виникають комунікативнінепорозуміння, або «комунікативні невдачі»^[8], які можна узагальнити:

1. значення запитань;
2. зв'язок між співрозмовниками під час бесіди;
3. зміна теми розмови;
4. саморозкриття;
5. вербальна агресія;
6. перебивання під час розмови;
7. роль слухача.

Чоловіки в розмові більш стримані, реагують на сказане повільніше, часто вагаються й сумніваються. «Чоловіки смакують кожну фразу, намагаючись знайти відмінності й подібності у звучанні й формі слів, обдумано підбирають потрібні для висловлення іменники та прикметники. Жінки перевершують чоловіків у розмовному стилі. Їхній вокабуляр не такий різноманітний, але точніший і конкретніший»^[9].

Західні вчені, ґрунтуючись на результатах соціологічних та психологічних досліджень, звернули увагу на таку серйозну соціальну проблему, як агресивна роль жінки у подружньому насильстві, а також на гендерну симетрію у сімейному конфлікті^[10]. Масове обстеження «Національного огляду злочинності» (National Crime Survey) свідчить, що у США чоловіки менш схильні заявляти про вчинені проти них факти насильства з боку жінок, ніж дружини, вважаючи це приватною справою: серед усіх дружин, що постраждали протягом 1998—2001 р., повідомили про насильство 53 %, серед чоловіків — лише 46 %. За даними іншого телефонного опитування про випадки зґвалтувань повідомляють 17,2 % жінок, фізичного насильства — 26,7 % жінок та лише 13,5 % чоловіків. Останні рідше звертаються по медичну допомогу^[11].

Визначаючи індивідуально-психологічні особливості чоловіків-жертв сімейного насильства, Д. М. Дікова-Фаворська зауважує, що ці риси багато в чому збігаються з рисами, якими характеризуються жертви-жінки, а саме: занижена самооцінка, тривожність, невротизм, залежність, невпевненість у собі, внутрішня агресивність, втрата орієнтирів, а також несформованість моральних цінностей, відсутність ціннісних орієнтацій на духовний розвиток, низька повага до себе та інших. Окремий випадок становить алкоголізм чоловіка, коли жінка, не маючи інших засобів впливу, вдається до психологічного таекономічного тиску, а то й фізичної сили^[10]. Чоловіки, що зазнають насильства в сім'ї часто мають сексуальні проблеми абовідзначаються неадекватною статево-рольовою самоідентифікацією; у таких сім'ях спостерігається домінування жінки, повна підлеглість і безпорадність чоловіка, в якого низький рівень потреб та бажань, несформоване почуття власної гідності^[10].

Серед інших проявів дискримінації чоловіків, зокрема в Україні, Уляна Ходорівська називає військову зобов'язаність (військову службу зобов'язані проходити лише чоловіки), пенсійний вік (з 60 років, а не 55 як у жінок), а також сімейний кодекс, згідно з яким аліменти виплачуються тільки жінці^[12].

• Чоловік — особа чоловічої статі щодо жінки, з якою він перебуває в шлюбі.
• Чоловік — застаріле та розмовне позначення людини.

• Андрофобія
• Ґендер
• Жінка
• Чоловік (одружена особа)

Чоловік у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Файли у Вікісховищі?

• Людина : навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с.