Юшка

Слово «юшка» є зменшувальною формою від слова «юха».^[8]За часів СРСР поширилося слово «суп» через російську мову, звідки те потрапило з французької soupe^[9] у значенні рідкої страви (юшки) «рибна юха», а також біл. «вуха», серб. «јуха», словен. «jucha» («суп») і чеськ. «jicha» («соус»). Праслов'янську форму відновлюють як «*uxa, *juxa», що виводиться до пра-і.е. «*yeue-» («одвар», «рідка їжа») і вважається спорідненою з прусськ. «juse» («суп з м'ясом»), лат. «ius» («бульйон», «сік», звідси також і фр. «jus» і англ. «juice»), санскр. «yus» («бульйон»).^[9]

Уже в XI ст. були поширені різні м'ясні і рибні відвари, відомі під назвою «юха», яку згодом почали називати «юшкою».^[10] «Юшкою» в середньовіччі називали всяку рідку страву, виготовлену і з овочів, і з фруктів, і з бобових, і з круп, і з риби чи м'яса.^[2] «Юху», що згодом почала називатися «юшкою», готували як будь-який відвар з додаванням інших продуктів — гороху, крупів тощо.^[11]

В українській мові слово «юшка» (рідка страва) існувало аж до XX ст., коли було витіснене терміном «суп».^[2] До початку XX ст. слово юшка/юха позначало будь-який суп чи бульйон^[8][12][13]. І ще десятиліття йшла боротьба проти іноземної назви звичної страви доти, поки у XX ст. слово «суп» поширилось у побуті за всіма рідкими стравами, крім борщу й капусняку. І лише за стравою з риби усталилася стародавня назва — «юшка».^[2]

Таку ж назву мали овочеві й квасоляно-горохові супи. Супи, заправлені крупами, називалися, нарівні з крупниками, юшками з крупою. Найпопулярнішою була юшка з курятини з локшиною. На Середньому Подніпров'ї вона обов'язково входила до складу урочистих трапез. У наші дні ця назва залишилася переважно за відваром із риби чи грибів, за рештою ж варіантів дедалі активніше закріплюється назва суп.^[14]

• Суп
• Уха
• Заправні перші страви

• Юшка: гетьманська; з галушками; з грибами; з картоплею; з квасолею або з постернаком; з кісток; з корінням; з куркою; з локшиною; з потрухами; молочна з рижом; яшна; перлова з грибами; пшоняна з куркою; з кочерегою // Страви й напитки на Україні / Зіновія Клиновецька; Видання репринтне. З видання: Київ — Львів. 1913 р. — Київ: «Час», 1991. — С. 6—9. — 218 с.
• Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977.
• Юшка // «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» / П. П. Чубинський — Т. 7. — СПб., 1872. — С. 439.
• Юшка // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Маркевич Н. — К., 1860. — С. 164.
• Юшка; Юшка (постная) // Пища и питье крестьянъ-малороссовъ, съ нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами / В.Щ[елоковская] / Этнографическое обозрѣніе / Янчук Н. А. (ред.). — Москва, 1899. — № 1—2. — С. 282; 290. (рос. дореф.)
• Юшки // Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / 2-е вид. А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — Київ — Либідь, 1994. — С. 95—96. — 256 с. — ISBN 5-325-00592-8.
• Юшки // Українські страви / Третє видання. — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960. — С. 103—111. — 456 с.

Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.