Careful with That Axe, Eugene

«Careful with That Axe, Eugene» — композиція групи Pink Floyd, написана в 1968 році (з березня по травень), концертна версія якої згодом увійшла у альбом гурту Ummagumma[1][2].

Careful with That Axe, Eugene
Сингл Pink Floyd
з альбому Ummagumma
Випущений 17 грудня 1968
Формат 7"
Записаний 4 листопада 1968
Жанр психоделічний рок, ейсид-рок
Мова англійська
Автор пісні Девід Гілмор
Роджер Вотерс
Річард Райт
Нік Мейсон
Композитор Девід Гілмор
Роджер Вотерс
Річард Райт
Нік Мейсон
Тривалість 5:45
Лейбл EMI
Продюсер Норман Сміт
Хронологія синглів Pink Floyd
Попередній
←
«It Would Be So Nice»
(1968)
«The Nile Song»
(1969)
Наступний
→

Студійна і концертна версія

Оригінальна студійна версія була записана вперше випущена 17 грудня 1968 на другій стороні п'ятого (в UK) синглу Point Me at the Sky[3]. Головна композиція «Point Me at the Sky» з боку «А» не мала успіху, але «Careful with That Axe, Eugene» швидко стала хітом групи і часто виконувалася на концертах, зокрема, під час концертного туру The Man and The Journey 1969 року під назвою «Beset By Creatures of the Deep». Один з таких записів був виданий в тому ж році на альбомі Ummagumma[3].

Основу композиції складає монотонний органний програш (в «єгипетському» стилі, властивий Ріку Райту в той період), різко змінюється криками Уотерса і багаторазовими повтореннями назви пісні. Тривалість оригінальної версії становить 5:45. Згодом цей варіант композиції був включений до збірки Relics (1971), а також перевиданий на збірнику ранніх синглів групи (1992).

На студійному варіанті композиції була заснована частина хореографічної програми Roland Petit Ballet. Оскільки в програмі трупи «Балету Марселя» танцювала під живе виконання пісні групою, музикантам, схильним до імпровізації і затягування композицій на концертах, довелося виробити живу версію пісні стандартної довжини, яка б підходила для виступів з балетом. Щоб музиканти могли орієнтуватися в композиції, під час виступів на сцені поруч з піаніно був поміщений помічник, який стежив за ритмом і на кожну четверту долю мав піднімати картку з номером поточного такту[4]. На такті 108 Роджер Вотерс видавав крик, а на такті 256 група повинна була закінчити грати, так як тут закінчувалася хореографічна постановка.

Версії з кінофільмів

Один з ранніх варіантів композиції, що передували студійному запису, звучить у фільмі Пітера Сайкса The Committee (Комітет, 1968).

У грудні 1969 музиканти записали нову студійну версію для фільму Мікеланджело Антоніоні «Забріскі-пойнт»[5]. Композиція звучить у фіналі фільму, супроводжуючи кадри вибуху вілли, показаних в сповільненій зйомці. На обкладинці диска з саундтреком до фільму композиція позначена як «Come in Number 51, Your Time Is Up» (Заходь, номер 51, твій час минув)[5].

У 1971 році пісня була виконана у фільмі-концерті Live at Pompeii[6].

У 1973 році виконання пісні було знято на відео для музичного фільму Superstars in Concert.

Примітки