Clan Celentano

Студія «Clan Celentano» («Клан Челентано») була створена 19 грудня 1961 року в Мілані співаком та кіноактором Адріано Челентано для власного виробництва фільмів та звукозапису. Пізніше багато виконавців, наприклад — «The Beatles», «The Rolling Stones» (щоб не залежати від продюсерів і вимог моди), пішли шляхом створення власних кампаній, а на самому початку 1960-х років вчинок Челентано був сміливий і незвичайний.^[1] У зв'язку з цим, в італійському шоу-бізнесі Челентано уславився першовідкривачем — «Clan Celentano» стала першою в Італії фірмою звукозапису, де виробником платівок був сам співак і актор.^[2][3] Початковий статутний фонд студії склав 900.000 лір.^[4] Ідею створення студії Челентано запозичив у Френка Сінатри, який організував схожу команду музикантів під назвою «Rat Pack». Також існує версія, що ідея створення «Clan Celentano», крім Челентано, належить приятелю співака — Ріккі Джанко (Рікардо Санна), який переживав аналогічні проблеми з компанією звукозапису «Ricordi».^[5][6] Спочатку студія знаходилася за адресою по вулиці Дзуретті. З березня 1965 року штаб-квартира студії була перенесена за адресою: проспект Європи, 5; там знаходилася штаб-квартира MTV Italia.

Спочатку до студії увійшли близькі друзі співака й учасники гурту «I Ribelli» (Джино Сантерколе, Мілена Канту, Ріккі Джанко, Мікі Дель Прете, Лучано Беретта, Іко Черутті, Детто Маріано, Мемо Діттонго, Дон Бакі й інші). У створенні студії також була ідея незалежності Челентано від фірми «Jolly», з якою він підписав контракт у 1958 році. Контракт був розірваний у 1962 році. Також однією з причин розриву контракту було те, що лейбл не дозволяв співаку записувати пісні з тими музикантами, з якими він виступав наживо. «Jolly» подала в суд на співака, вимагаючи у нього компенсацію за невиконання та розрив контракту в розмірі 495 мільйонів лір, але програла процес, який тривав до 1965 року.^[7][6] Після розриву відносин з Челентано фірма «Jolly» продовжила видавати платівки з записаними раніше піснями співака, чим становила конкуренцію студії «Clan Celentano».^[6]

«Хочу бути незалежним, хочу співати те, що мені подобається, не відчуваючи тиску господарів бізнесу. Це головне. Я також хочу відкривати нові голоси» — Челентано про створення студії „Clan Celentano“[8]

У 1962 році вийшла перша платівка Челентано під лейблом «Clan Celentano», яка містила три пісні «Stai lontana da me/Sei rimasta sola/Amami e baciami», а у 1965 році студія випустила перший альбом співака «Non mi dir».

«Clan Celentano» крім випуску платівок Челентано і його друзів — займалася пошуком та записом нових імен і молодих талантів. Студія уклала контракти з такими музикантами та виконавцями-початківцями, як: Доном Бакі, Лоренцо Пілат, Натале Массара, Уголіно, Кетті Лайн й іншими.^[6] Також в 1965 році Челентано організував конкурс «Нові голоси», у якому переміг початківець-співак Аль Бано, в результаті його прийняли до студії.^[9]

Усі учасники студії, що з'являлися у ній в різний час, отримували своєрідне «зелене світло» на телебачення або ринок продажу платівок тільки завдяки тому, що вони співпрацювали з «Clan Celentano».^[5] У зв'язку з тим, що практично нікого з друзів співака по музичному цеху не хотіли бачити на телебаченні без нього, тільки його участь забезпечувала їм деякий успіх — Челентано, не маючи часу на турботу за іншими учасниками «Clan Celentano», у 1968 році переглянув умови роботи студії.^[5] Починаючи з 1968 року, Челентано поступово змінив склад «Clan Celentano» — залишив тільки родичів та музикантів, необхідних у виробництві його власних платівок.^[6] Також причинами зміни умов стали деспотична поведінка лідера студії (Челентано), проблеми з контрактами та особисті амбіції окремих артистів.^[6] Якщо припинення співпраці між «Clan Celentano» та Ріккі Джанко, гуртом «I Ribelli» й іншими учасниками пройшло мирним шляхом, то розрив відносин студією з Доном Бакі закінчився тривалими судовими процесами.^[6] Зміні первинній ідеї студії Джорджо Ґабер присвятив іронічну пісню «Жив-був „Клан“», написану у 1968 році.^[6]

З роками, студія почала випускати виключно альбоми Челентано, його дружини — Клаудії Морі та старшої дочки — Розіти.^[6] На сьогодні до студії входять видавництво, концертне агентство, студія відео- та аудіозапису, там працює понад 150 осіб.^[10]

У 1961—1972 роках адміністратором студії був старший брат співака Алессандро Челентано, між 1972—1976 роками — Коррадо Пінтус (дядько Клаудії Морі), потім кермо влади знову перейшло до брата Адріано, а з 1991 року керівником «Clan Celentano» стала дружина співака.^[5] Дистриб'ютори «Clan Celentano»: «Ri-Fi» (до 1968), «Messaggerie Musicali» (1969—1973), «CGD» (1975—1995), «RTI Music» (1996—1999), «Sony BMG Music» (1995—2009) і «Universal Music» (з 2010-го).

LP (33 оберти)

LP (45 обертів)

LP (45 обертів — серія BF)

LP (45 обертів — серії CLN, YD і JC)

LP (45 обертів — іноземні)

LP (45 обертів — етикетка Ciao! Ragazzi)

EP (етикетка Ciao! Ragazzi)

LP (45 обертів — етикетка Clan серія R)

LP (33 оберти — етикетка Ciao! Ragazzi)

• Офіційний сайт студії clancelentano.it [Архівовано 25 червня 2012 у WebCite](італ.)