Líneas Aéreas Postales Españolas, LAPE (іспанські поштові авіалінії) — колишня іспанська авіакомпанія, що існувала в період Другої Республіки.[1]

LAPE
Дата створення / заснування1932
Зображення
Країна Іспанія
Розташування штаб-квартириМадрид
Час/дата припинення існування1 квітня 1939
CMNS: LAPE у Вікісховищі

Історія

Douglas DC-2, що належав LAPE, в аеропорту Париж-Ле-Бурже, 1935 рік. На передньому плані Savoia-Marchetti SM.74 I-URBE італійської компанії Ala Littoria

Попередні роки

У 1919 році в Іспанії було засновано службу авіапошти, перевезення якої, згідно із договором з Головним управлінням пошт та телеграфів, спочатку здійснювала французька компанія Latécoère.

У 1928 році уряд диктатора Мігеля Прімо де Рівери вирішив об'єднати приватні авіакомпанії, що з'явилися за минулі з того моменту роки, які діяли на території країни (заснована в 1920 році Compañia de Hidroaviones del Catábrico, Compañía Española de Tráfico Aéreo (CETA, 1921), Unión Aérea Española (UAE, 1925), а також Iberia (1927)) в нову компанію під назвою CLASSA (Compañia de Lineas Aéreas Subvencionadas S.A) [2]

Проте, Велика депресія, що розпочалася роком пізніше, негативно вплинула не тільки на її стан, але й на політичну ситуацію у Іспанії, в якій в 1931 році відбулася революція.

Створення LAPE

23 вересня 1931 року авіакомпанію CLASSA було націоналізовано; договір, що був між нею та державою, визнано недійсним, а її активи конфісковано на користь новостворених «Іспанських поштових авіаліній» (LAPE), у яких 55% капіталу належало державі. Усі колишні акціонери CLASSA отримали відповідні компенсації.

Для укріплеення нової компанії, республіканський уряд Іспанії уклав із нею низку контрактів на поштові перевезення.

У перші роки після реорганізації повітряне сполучення LAPE обмежувалося лініями Мадрид-Севілья та Мадрид-Барселона. У березні 1934 р. були відновлені польоти на Канарські острови, а через декілька місяців у вересні була відкрита лінія Мадрид-Валенсія. У 1935 року було запущено лінії Барселона-Пальма-де-Майорка, Барселона-Валенсія і Валенсія-Пальма-де-Майорка, хоча вони працювали з перервами.[3] До червня 1936 року до аеропортів, що їх обслуговувала компанія, були додані Лас-Пальмас і Тенеріфе.[4]

Пізніше LAPE відкрила перші міжнародні повітряні сполучення з Францією та Португалією. Її літаки обслуговували 3 мережі: внутрішню, північно-африканську (що включала Канарські острови) та міжнародну.

Станом на середину 1936 року, LAPE володіла парком з 18 літаків, основу якого становили пасажирські Dragon Rapide (8 місць) і Fokker F.VIIA/3m trimotor (15 місць)[5]. Крім того, LAPE уклала контракт з компанією CASA на будівництво двох гідропланів Dornier Do J Wal, аналогічних тим, що використовувалися в іспанській військовій та військово-морській авіації. Також вона мала німецькі тримоторні Junkers G 24. У рамках модернізації парку перший Douglas DC-2 прибув у Мадрид-Барахас у березні 1935 року.[6]

Період громадянської війни

У зв'язку з можливістю військового перевороту, у квітні 1936 командувач авіацією генерал Мігель Нуньєс де Прадо призначив свого особистого секретаря Карлоса Нуньеса Маза згодом начштабу ВПС) президентом LAPE з метою забезпечення лояльності пілотів і операторів компанії до уряду[7].

Вже після початку путчу, 6 вересня того ж року Головне управління з аеронавтики було розпущене республіканським урядом, а його функції було передано заступнику міністра авіації при Міністерстві авіації.

Компанія працювала і під час громадянської війни, але все більш хаотично. Хоча значну частину літаків її флоту було реквізовано до Республіканських ВПС (FARE), де вони використовувалася як транспортні, LAPE продовжувала діяти в республіканських зонах Іспанії Лінію Мадрид-Барселона було розширено до Тулузи. До середини 1937 року існувала також лінія Мадрид-Сантандер, доки місто не було захоплене франкістами, хоча добиратися до нього доводилося обхідними шляхами. Щоразу, коли повітряні бої за Мадрид посилювалися, маршрут Барселона-Мадрид замінювався на Барселона-Альбасете. Багато пілотів компанії загинули під час транспортних та бомбардувальних вильотів.

Незадовго до падіння республіки, наприкінці лютого 1939 року, полковник Маза наказав сконцентрувати залишки флоту компанії подалі від лінії фронту, в Моноварі, щоб уникнути їхнього потрапляння до рук заколотників.[8] В останні тижні конфлікту вони використовувалися для евакуації цивільного та військового керівництва Республики.[8]

Після поразки республіканців, літаки LAPE були конфісковані франкістським урядом і передані компанії Iberia.[9]

Флот

 Нідерланди
 Німеччина
 Італія
  • Savoia-Marchetti SM.62P (EC-AMM)
  • Savoia-Marchetti SM.74
 США
  • Curtiss Eagle III
  • Douglas DC-1 (EC-AGN) єдиний екземпляр даної моделі, куплений у листопаді 1938 року, у липні 1939-го передано до Iberia Airlines
  • Douglas DC-2
  • Ford Trimotor
  • General Aviation GA-43
  • Northrop Delta
  • Spartan Executive: (EC-AGM), реквізований до республіканських ВПС (30+74), згодом захоплений націоналістами; пізніше для ВПС було закуплено ще кілька подібних[17].
  • Vultee V-1
 Франція
  • Breguet 470 (EC-AHC). Єдиний збудований. Після капітуляції перелетів до Франції, де був розібраний.
  • Breguet Wibault 670.T (EC-AGI), унікальний екземпляр, як F.XX, DC-1 та Br.470.
  • CASA/Breguet 26-T Limousin (EC-HHA)
  • Caudron C.445 Goéland
 Велика Британія
  • Airspeed AS.6 Envoy
  • De Havilland DH.80 Puss Moth ?Gipsy Moth
  • De Havilland DH.89 Dragon Rapide
  • British Klemm Eagle II EC-W46

Галерея

Аварії та катастрофи

  • У березні 1937 року Douglas DC-2-115B (EC-AGK, "Orion") зазнав аварії в районі Валенсії і не підлягав відновленню.
  • У тому ж місяці в аварію потрапив Douglas DC-2-115B (EC-AAY).
  • 6 квітня 1937 року Douglas DC-2-115M (EC-BFF) було знищено при авіанальоті в аеропорту Сантандер.
  • 15 лютого 1938 року керований Едуардо Соріано Fokker F.XX (EC-45-E), що вилетів з барселонського аеропорту Ель-Прат, зазнав аварії за невстановлених обставин і в результаті був списаний.
  • 5 лютого 1939 року Spartan Executive (EC-AGM) розбився за невстановлених обставин у районі Білажуїга.

Див. також

Примітки

Джерела

  • Luis Utrilla Navarro & Marcos García Cruzado, Historia de los Aeropuertos de Madrid (I), Aeropuertos Españoles y Navegación Aérea, S.A.. eds. Madrid, 2005 ISBN 8496456315
  • A. Benito Ruiz de Villa. Transporte Aéreo. Publicaciones de la ETSIA
  • M. Abejón. El transporte en la sociedad actual. Aula abierta Salvat Editores
  • « Guerre d'Espagne, les avions républicains », L'Enthousiaste, no 2,‎ janvier-février 1978, p. 1-5.

Посилання