Сідней морнінг геральд
«Сідней морнінг геральд» (англ. The Sydney Morning Herald перекладається як «Сіднейський ранковий вісник»), SMH — щоденна газета у форматі таблоїду, що публікується видавництвом Fairfax Media[en] в Сіднеї (Австралія). Заснована 1831 року з назвою Sydney Herald (укр. Сідней геральд), «Сідней морнінг геральд» є однією з найстаріших газет, що безперервно видаються в Австралії[6]. Газета виходить по буднях і в суботу. Недільний випуск газети називається The Sun-Herald[en]. Придбати газету можна в торгових точках у Сіднеї, Новому Південному Уельсі, Канберрі, Південно-східному Квінсленді[en] (Брисбен, Голд-Кост і Саншайн-Кост).
| ||||
| Країна | .svg){kind=small} Австралія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | вебсайт, newspaper of recordd, продюсерська компанія[4] | |||
| Мова | англійська[5] | |||
| Політична належність | лібералізм | |||
| Місце публікації | Сідней[1] | |||
| Видавець | Fairfax Mediad | |||
| Формат | компакт | |||
| Періодичність | 1 доба | |||
| Засновано | 1831 | |||
| Власник | Fairfax Mediad | |||
| Головний офіс | Сідней | |||
| ISSN | 0312-6315 | |||
| smh.com.au(англ.) | ||||
 Сідней морнінг геральд у Вікісховищі | ||||
Огляд
«Сідней морнінг геральд» — видання, що дотримується високих стандартів журналістики, проте у 2006 році газета зазнала критики з приводу перетворення на жовту пресу, з підвищеною увагою до чуток, великими фотографіями і крикливими заголовками[7].
Газету критикували за лівоцентристські погляди[8]. Це пояснювалося тим, що в газеті працюють журналісти-лівоцентристи, такі як феміністка Адель Горін[en][9]. Разом з тим, у газеті працюють журналісти помірних поглядів, такі як, наприклад, Пітер Гартчер[en][10]. Крім того, в газеті регулярно публікуються коментарі консерваторів, таких як Пол Шіен[en] і Пітер Райт.
Видавництво Fairfax Media публікує різні додатки до газети, серед яких журнали Good Weekend (що включається в суботній випуск The Age і The Sydney Morning Herald), the(sydney)magazine і його аналог, the(melbourne)magazine, що публікуються в Сіднеї і Мельбурні відповідно. Крім того, публікується багато інших видань, зокрема кобрендингових з Fairfax Media, які використовують рекламні онлайн-майданчики видавництва:
- The Guide (телебачення) щопонеділка.
- Good Living (про кулінарію і продуктах харчування) і Domain (про нерухомість) щовівторка.
- Money (про особисті заощадження) щосереди.
- Drive (для автолюбителів), Metro (про розваги) щоп'ятниці.
- News Review (огляд новин), Spectrum (путівник по виставках і розвагах), Domain, Drive і MyCareer (про працевлаштування) щосуботи.
Згідно з програмою скорочення витрат 2008 року деякі видання передано стороннім виробникам[11].
Згідно з дослідженням компанії Roy Morgan Research[en], у період від березня 2010 до березня 2011 року, читаність газети The Sydney Morning Herald становила 766 000 разів у будні і 1 014 000 разів у суботу[12]. Бюро аудиту тиражів[en] опублікувало інформацію про те, що в грудні 2013 року середній тираж газети в будні становив 131 737 примірників, а в суботу — 228 392 примірники. Порівняно з аналогічним періодом минулого року тиражі впали на 16 %.
Головним редактором газети є Даррен Ґудсір (англ. Darren Goodsir). Колишні головні редактори: Вільям Карнау[en][13], Ендрю Ґарран[en], Шон Елмер (англ. Sean Aylmer), Фредерік Верд[en], Чарльз Флетчер[en], Колін Бінґгем (англ. Colin Bingham), Макс Пріск (англ. Max Prisk), Джон Александер (англ. John Alexander), Пол Макгіох[en], Алан Ревелл (англ. Alan Revell), Алан Оклі[en], Пітер Фрей (англ. Peter Fray).
Історія
Троє співробітників колишньої Sydney Gazette: Ворд Стівенс (англ. Ward Stephens), Фредерік Стокс (англ. Frederick Stokes) і Вільям Макґарві[en] 1831 року заснували газету The Sydney Herald. Чотиристорінковий тижневик випускався тиражем 750 примірників. 1840 року газета стала виходити щодня. 1841 року англієцьДжон Ферфакс[en] викупив газету і наступного року перейменував її на The Sydney Morning Herald. Ферфакс, сімейний бізнес якого контролював газету протягом близько 150 років, визначив редакційну політику
на принципах щирості, чесності і честі. Ми не маємо найменшого бажання ввести в оману, не маємо ніякого інтересу в задоволенні [читачів] шляхом нещадного лихослів'я або невибіркового схвалення.Оригінальний текст (англ.)upon principles of candour, honesty and honour. We have no wish to mislead; no interest to gratify by unsparing abuse or indiscriminate approbation.
The Sydney Morning Herald почала друкувати новини замість оголошень на головній сторінці з 15 квітня 1944 року, пізніше від багатьох інших газет. Зі столичних газет Австралії тільки The West Australian[en] зробила це пізніше. 1949 року запущено недільне видання, The Sunday Herald. Через чотири роки, 1953 році, The Sunday Herald об'єднано з придбаним тижневиком Sun. Об'єднане видання, The Sun-Herald, публікується донині.
1995 року компанія запустила новинний вебсайт smh.com.au. Інтерактивні та мультимедійні можливості сайту дозволили вийти за рамки контенту друкованого видання. Приблизно тоді ж компанія переїхала з Джонс-стріт (англ. Jones Street) до нового офісу в Дарлінг-парку (англ. Darling Park) і побудувала нову друкарню в Чуллорі[en]. Відтоді редакція The Sydney Morning Herald переїхала ще раз, разом з іншими підрозділами Sydney Fairfax, до будівлі на півострові Дарлінг.
У травні 2007 року компанія Fairfax Media оголосила, що за прикладом The Times, газети The Sydney Morning Herald і The Age перейдуть з великого формату broadsheet на менший формат compact або таблоїд[14]. Потім, того ж 2007 року, Fairfax Media відмовилася від цих планів. Проте, у червні 2012 року Fairfax Media знову заявила про наміри випускати обидві газети у форматі таблоїду з березня 2013 року[15]. Fairfax також оголосила про свій намір скоротити число співробітників компанії на 1900 чоловік протягом трьох років і ввести платний доступ на вебсайти газет[16]. Планувалося використовувати модель підписки Freemium, з обмеженням доступу за кількістю безплатних статей, доступних для прочитання за місяць, з оплатою для подальшого доступу[17]. Цей анонс був частиною загальної стратегії «digital first» (укр. спочатку цифра) щодо збільшення частки цифрового вмісту[en] або онлайну порівняно з друкованою продукцією, збільшення редакційного матеріалу, а також з метою задоволення побажання керівництва компанії щодо «повної інтеграції видань в онлайні, друкованих видань і видань на мобільних пристроях».
У липні 2013 року директор новинного блоку, Даррен Гудсір (англ. Darren Goodsir), змінив на посаді головного редактора газети, Шона Ейлмера (англ. Sean Aylmer)[18].
22 лютого 2014 року вийшов останній суботній випуск газети у великому форматі broadsheet. Від 1 березня 2014 року газета почала публікуватися в компактному форматі[19].
Політична точка зору
The Sydney Morning Herald підтримувала австралійську лейбористську партію тричі: на парламентських виборах 1961 року[en], парламентських виборах 1984 року[en] і на виборах у штатах в 2003 році. В ході виборчої кампанії 2004 року[en] в газеті з'явилося повідомлення про те, що The Sydney Morning Herald «більше не підтримувала б жодну партію в ході виборчої кампанії». Політичні погляди газети могли бути переглянуті, щоб:
по справжньому жахливий уряд будь-якого кольору, наприклад, не був би переоцінений.Оригінальний текст (англ.)A truly awful government of any colour, for example, would bring reappraisal.— [20]
Після цього The Sydney Morning Herald підтримала консервативну коаліцію на виборах у Новому Південному Уельсі 2007 року[en][21], і підтримала лейбористів на парламентських виборах 2007 року[en] і 2010 року[en][22].
В XXI столітті газета брала участь в організації політичних кампаній, зокрема «Кампанії за Сідней» (планування і транспорт) і «Година Землі» (навколишнє середовище).
Відомі автори
Власність
Fairfax стала відкритим акціонерним товариством 1957 року і розширювалася шляхом придбання часток у журналах, радіо- і телевізійних компаніях. Акції компанії різко впали 11 грудня 1990 року, коли Ворвік Ферфакс[en], прапраправнук Джона Ферфакса, спробував приватизувати групу компаній, взявши кредит на 1,8 млрд доларів. Групу компаній викупив Конрад Блек[en]. 1992 року акції компанії були повторно зареєстровані на біржі. 2006 року Fairfax оголосила про злиття з Рурал Прес[en], в якій одним з провідних співробітників був член родини Ферфакс Джон Б. Ферфакс (англ. John B. Fairfax)[23].
Контент
Column 8
Колонка 8 (укр. Восьма колонка) — коротка колонка, в якій читачі Sydney Morning Herald діляться своїми спостереженнями і коментарями. Вперше опублікованj 11 січня 1947 року[24]. Свою назву колонка отримала через те, що спочатку вона розміщувалася на останній (8-й) колонці титульної сторінки газети, що випускалася у великому форматі broadsheet. Під час підготовки до літніх олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року титульна сторінка газети зазнала зміни в дизайні, і з 31 липня 2000 року восьма колонка перемістилася на другу сторінку газети[25].
В колонці обговорюються, як правило, різні цікаві спостереження, дивацтва, каламбури, міські вивіски, написані ламаною англійською, а також більш або менш езотеричні теми[26].
Колонку іноді жартома називають Granny (укр. бабуся), на честь вигаданої літньої жінки, яка нібито редагувала цю колонку. Логотип з бабусею використовувався в колонці протягом перших 20 років і іноді з'являвся в спеціальній ретроспективі[24]. Логотип був карикатурою на Сідні Дімера[en], автора колонки, що був її редактором протягом 14 років[25][27].
Протягом 15 років редактором колонки був Джордж Річардс (англ. George Richards), який пішов у відставку 31 січня 2004 року[24][28]. Іншими редакторами колонки, крім Дімера і Річардса були Дункан Томпсон (англ. Duncan Thompson), Білл Фіттер (англ. Bill Fitter), Кол Аллісон (англ. Col Allison), Джим Каннінгем (англ. Jim Cunningham), а також Пітер Баверс[en] і Ленор Ніклін (англ. Lenore Nicklin). Станом на початок березня 2014 року редактором колонки був Пат Шейл (англ. Pat Sheil)[29].
Opinion
Opinion (укр. Думка) — регулярна рубрика щоденника, що містить коментарі з широкого спектру проблем. Переважно розглядаються поточні політичні, правові та культурні проблеми. В рубриці працюють постійні колумністи, зокрема Філліп Курі (англ. Phillip Coorey), Пом Шієн (англ. Paul Sheehan) і Річард Окленд (англ. Richard Ackland). Іноді публікуються читацькі роботи.
Good Weekend
Good Weekend (укр. Гарний вікенд) — журнал-додаток до суботнього номера The Sydney Morning Herald і The Age. В ньому міститься в середньому чотири повні статті, написані постійними авторами та їхніми колегами з-за кордону, а також рубрики про їжу, вино і моду. До колективу авторів належать Джанет Гоулі (англ. Janet Hawley), Аманда Готон (англ. Amanda Hooton) і Грег Бірап[en]. Крім того, в журналі є такі рубрики, як «Modern Guru» (укр. Сучасний гуру), в якій гумористи (Денні Кац[en]) відповідають на злободенні питання читачів; судоку; «The Two Of Us» (укр. Двоє з нас), в якій публікуються інтерв'ю з парою близьких друзів, родичів або колег.
Редактором програми Good Weekend є Бен Напарстек (англ. Ben Naparstek). Раніше редакторами журналу були Джудіт Велан (англ. Judith Whelan) і Фенелла Сутер (англ. Fenella Souter).
Оцифровка
Газету частково оцифрували в рамках програми з оцифрування австралійських газет (ANDP) національної бібліотеки Австралії[30][31][32].
Див. також
- Година Землі
- Журналистика в Австралии[en]
- Список газет Австралії[en]
Примітки
Він відомий як незалежний, неупереджений коментатор. Він ніколи не вступав, не працював і не брав участь у діяльності ніякої політичної партії. Опитування політологів Австралії показало, що він є найнейтральнішим коментатором.
{{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)Від 1947 до 1961 року в Sydney Morning Herald Дімер під символічним псевдонімом «Granny Herald» був редактором Column 8, щоденної колонки на передовиці, чий ідкий стиль був схожим на його власний. Він пішов у відставку в лютому 1961 року.
У восьмої колонки новий редактор, Пат Шейл, і він збирається змінити стиль 58-річної колонки Sydney Morning Herald. «Я збираюся зробити її гострішою, ніж вона була», сказав він в інтерв'ю Mediaweek[en] (11 квітня 2005, с.6). «Переважно восьма колонка повинна виглядати як чат, не надто банальний або тупий».
Література
- Gavin Souter (1981) Company of Heralds: a century and a half of Australian publishing by John Fairfax Limited and its predecessors, 1831—1981 Carlton, Victoria: Melbourne University Press, ISBN 0522842186
- Gavin Souter (1992) Heralds and angels: the house of Fairfax 1841—1992 Ringwood, Victoria: Penguin Books, ISBN 0140173307
