U-617

U-617 — німецький підводний човен типу VII C Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 31 травня 1941 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 14 лютого 1942 року, 9 квітня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.[1] Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Альбрехт Бранді.

U-617
Німецький підводний човен U-617 пошкоджений у результаті повітряних атак британської морської авіації. 12 вересня 1943
Під прапоромТретій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду14 лютого 1942 року
Введений до складу флоту9 квітня 1942 року
Сучасний статус12 вересня 1943 року сів на мілину в Середземному морі поблизу Мелілья, де був знищений літаками й кораблями британського та австралійського флотів
Проєкт
Тип ПЧТорпедний ДПЧ
Головний конструкторBlohm + Voss
Основні характеристики
Швидкість (надводна)17,7 вузлів
Швидкість (підводна)7,6 вузлів
Робоча глибина занурення100 м
Гранична глибина занурення230 м
Автономність плавання8 500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
Екіпаж44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)67,1 м
Ширина корпусу найб.5,5 м
Висота9,6 м
Середня осадка (по КВЛ)4,74 м
Водотоннажність надводна769 т
Озброєння
Артилерія1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий 533-мм ТА. 14 торпед або 26 мін TMA
ППО1 × 20-мм зенітна гармата C/30

Проходив службу у складі 5-ї, 7-ї та 29-ї флотилій ПЧ Крігсмаріне. З 29 серпня 1942 до загибелі 12 вересня 1943 року U-617 здійснив сім бойових походів, у яких потопив 8 суден (сумарний тоннаж 25 879 GRT), два військові кораблі (3 700 тонн) та одне допоміжне військове судно (810 GRT).

Загибель

12 вересня 1943 року підводний човен U-617 був виявлений двома британськими середніми бомбардувальниками/протичовновими літаками «Веллінгтон» у Середземному морі північно-західніше Мелільї в точці 35°13′ пн. ш. 03°21′ зх. д. / 35.217° пн. ш. 3.350° зх. д. / 35.217; -3.350 (U-617) Використовуючи спеціальне освітлювальне обладнання «Лі-Лайт»[en], британські літаки атакували субмарину, яка дістала пошкоджень та, ухиляючись від глибинних бомб, наразилась на мілину біля мису Три Форкс[en].

Всі 49 членів команди залишили пошкоджений підводний човен та згодом були інтерновані іспанськими представниками влади. Пізніше їх репатріювали до Німеччини.

U-617, що перекинувся на бік на мілині, атакували британські бомбардувальники «Хадсон» та «Сордфіш». Остаточно човен знищили вогнем корабельних гармат британський корвет «Гіацинт» і австралійський тральщик «Воллонгонг».

Перелік затоплених U-617 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
ДатаНазваТипНалежністьВодотоннажність (брт)ВантажКонвойРезультат та координатиНаслідки атаки для екіпажуПрим.
Перший похід (29.08—07.10.1942, 40 діб; КільСен-Назер)
17 вересня 1942Tor II[3]траулер  Фарерські острови292потоплено
62°30′ пн. ш. 18°30′ сх. д. / 62.500° пн. ш. 18.500° сх. д. / 62.500; 18.500 (Tor II)
21 (18 загинуло та 3 врятовані)
223 вересня 1942MV Athelsultan[4]танкер  Велика Британія8 88213 250 тонн меляси та спиртуКонвой SC 100потоплено
58°42′ пн. ш. 33°38′ зх. д. / 58.700° пн. ш. 33.633° зх. д. / 58.700; -33.633 (Athelsultan)
61 (51 загиблий та 10 врятовані)
323 вересня 1942SS Tennessee (1921)[5]суховантажне судно  Велика Британія2 3423 438 тонн пшениціКонвой SC 100потоплено
58°40′ пн. ш. 33°41′ зх. д. / 58.667° пн. ш. 33.683° зх. д. / 58.667; -33.683 (Tennessee)
35 (15 загинуло та 20 врятувалися)
424 вересня 1942SS Roumanie[6]суховантажне судно  Бельгія3 5634 586 тонн генерального вантажуКонвой SC 100потоплено
58°10′ пн. ш. 28°20′ зх. д. / 58.167° пн. ш. 28.333° зх. д. / 58.167; -28.333 (Roumanie)
43 (42 загинули та один врятувався)
Другий похід (02.11—28.11.1942, 27 діб; Сен-НазерЛа-Спеція)
Третій похід (21.12.1942—17.01.1943, 28 діб; Ла-СпеціяСаламін)
528 грудня 1942HMS St. Issey (W25)[7]буксир  Велика Британія810потоплено
32°37′ пн. ш. 20°22′ сх. д. / 32.617° пн. ш. 20.367° сх. д. / 32.617; 20.367 (HMS St. Issey (W 25))
36 (36 загинули)
615 січня 1943Annitsa[8]суховантажне судно Грецьке королівство4 324Військове майно та матеріалипотоплено
33°02′ пн. ш. 21°58′ сх. д. / 33.033° пн. ш. 21.967° сх. д. / 33.033; 21.967 (Annitsa)
34 (1 загинув та 33 врятовані)
715 січня 1943Harboe Jensen[9]суховантажне судно Норвегія1 862Військове майно та матеріалипотоплено
33°04′ пн. ш. 21°50′ сх. д. / 33.067° пн. ш. 21.833° сх. д. / 33.067; 21.833 (Harboe Jensen)
25 (18 загинуло та 7 врятувалися)
Четвертий похід (27.01—13.02.1943, 18 діб; Ла-СпеціяПола)
81 лютого 1943«Велшмен»[10]мінний загороджувач  Велика Британія2 650потоплено
32°12′ пн. ш. 24°52′ сх. д. / 32.200° пн. ш. 24.867° сх. д. / 32.200; 24.867 (HMS Welshman (M 84))
289 (165 загинуло та 124 врятовано)
95 лютого 1943Corona[11]суховантажне судно Норвегія3 2643 700 тонн військового майна та матеріалівКонвой AW 22потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д. / 32.183° пн. ш. 24.767° сх. д. / 32.183; 24.767 (Corona)
103 (0 загиблих та 103 врятованих)
105 лютого 1943Henrik[12]суховантажне судно Норвегія1 350Військове майно та матеріалиКонвой AW 22потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д. / 32.183° пн. ш. 24.767° сх. д. / 32.183; 24.767 (Henrik)
46 (2 загиблих та 44 врятованих)
П'ятий похід (25.03—17.04.1943, 24 доби; ПолаТулон)
Шостий похід (31.05—01.06.1943, 2 доби; ТулонТулон)
Сьомий похід (28.08—12.09.1943, 16 діб; Тулонзагибель)
116 вересня 1943«Пакерідж»[13]ескортний міноносець  Велика Британія1 050потоплено
36°06′ пн. ш. 4°44′ зх. д. / 36.100° пн. ш. 4.733° зх. д. / 36.100; -4.733 (HMS Puckeridge (L 108))
191 (62 загиблих та 129 вцілілих)Ескортний міноносець типу «Хант»

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела

Джерела

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк, Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5

Посилання