USS Thomas Hudner (DDG-116)
USS Томас Хаднер (DDG-116) — ескадрений міноносець КРО типу «Арлі Берк» ВМС США, серії IIa з 127/62-мм АУ. шістьдесят шостий корабель цього типу в складі ВМС США, будівництво яких було схвалено Конгресом США.
| Томас Хаднер (DDG-116) | ||
|---|---|---|
| USS Thomas Hudner (DDG-116) | ||
_moors_at_Naval_Station_Mayport_for_a_port_visit_before_its_official_commission.jpg) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Есмінець класу Арлі Берк | |
| Підклас | IIa | |
| Належність | ВМС США | |
| Порт приписки | Мейпорт, штат Флорида | |
| На честь | Томаса Хаднера | |
| Корабельня | Bath Iron Works | |
| Первинна вартість | $ 663 000 000 | |
| Замовлено | 28 лютого 2012 | |
| Закладено | 16 листопада 2015 | |
| Спущено на воду | 23 квітня 2017 | |
| Введено в експлуатацію | 1 грудня 2018 року | |
| Переданий | 15 червня 2018 | |
| Статус | В строю | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | Над усіма іншими | |
| Номер вимпелу | DDG-116 | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 9 217 тонн | |
| Довжина | 156 метрів | |
| Ширина | 20 метрів | |
| Осадка | 9,3 метра | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × газові турбіни General Electric LM2500 | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 100 000 к.с. (75 000 кВт) | |
| Дальність плавання | 4890 миль на 20 вузлах | |
| Екіпаж | 314 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1×1 127 мм АУ Mark 45. Mod. 4/62 кал., (запас — 460 снарядів) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 × 3 324-мм торпедні апарати Mk32 (6 торпед). | |
| Ракетне озброєння | до 74 ракет «Стандарт-2» або «Стандарт-3», 24 ракет (6×4) Сі Сперров в УВП Mk. 41 | |
| Зенітне озброєння | 2×1 25-мм ЗАУ «Бушмастер», 4 12,7-мм кулемета. | |
| Авіація | 2 вертольоти SH-60 LAMPS III, вертолітний ангар | |
Назва
7 травня 2012 року міністр ВМС США Рей Мабус оголосив, що корабель буде називатися «Thomas Hudner» на честь військово-морського льотчика США Thomas Hudner, який був нагороджений Медаллю Пошани за свої дії в Корейській війні.
Будівництво
Контракт на будівництво корабля вартістю 663 млн доларів США був підписаний 28 лютого 2012 року з суднобудівною компанією Bath Iron Works, яка розташована на річці Кеннебек в Баті, штат Мен.
Перше різання сталі для будівництва корабля було розпочато 15 лютого 2013 року. 16 листопада 2015 року відбулася церемонія закладки кіля. Спонсором корабля стала пані Барбара Міллер, дружина віце-адмірала Майкла Міллера, колишнього начальника військово-морської академії. 1 квітня 2017 року відбулася церемонія хрещення. 23 квітня був спущений на воду. 31 березня 2018 року успішно завершив заводські випробування, які тривали чотири дні.[1] 3 травня завершив приймальні випробування, які протягом дня проходили біля узбережжя штату Мен. 15 червня був переданий ВМС США[2]. 1 грудня введений в експлуатацію, церемонія якої відбулася в Бостоні, штат Массачусетс. [3]
Бойова служба
В серпні 2020 року корабель взяв участь у міжнародних навчаннях NANOOK-TUUGAALIK 2020, біля берегів Канади.[4]
20 березня 2021 року ракетний есмінець USS Thomas Hudner (DDG 116) Військово-морського флоту США почав захід у Чорне море. Це вже другий бойовий корабель США, який прямує до Чорного моря. За день до того у регіон прибув ракетний крейсер USS Monterey (CG-61). Американські військові наголосили на тому, що їх кораблі перебувають у Чорному морі для підтримки союзників та партнерів. Очікується участь кораблів у навчаннях Sea Shield 21 (укр. «Морський щит 21»), у яких візьмуть участь понад 2000 військових з 7 країн НАТО, також буде залучено 18 бойових кораблів та 10 літаків[5].
Від Іспанії у навчаннях беруть участь ракетні фрегати Méndez Núñez (F-104) та Cristobal Colón (F-105), що перед цим зайшли у Чорне море. Греція відправила на Sea Shield 21 свій ракетний катер HS Ypoploiarchos Kristallidis (P 69) типу Roussen, який пройшов Босфор 19 березня 2021 року[5].
17 липня 2021 року повернувся до свого порту приписки на військово-морську базу Мейпорт 17 липня після шестимісячного розгортання в районі дії 5-го і 6-го флотів США.[6]
15 листопада 2023 року в Червоному морі з корабля було знищено БПЛА запущений хуситами з Ємена. Кілька тижнів до того, інший есмінець USS Carney (DDG-64) так само збивав літальні апарати хуситів у цьому регіоні[7].
Посилання
- Запис у Реєстрі військово-морських суден [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
