Ріхард Веттштайн
| Ріхард Веттштайн | |
|---|---|
| нім. Richard Wettstein | |
.jpg) | |
| Народився | 30 червня 1863 Відень |
| Помер | 10 серпня 1931 (68 років) Трінс, Тіроль |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Місце проживання |  Австрія |
| Країна |  Австро-Угорщина Австрія |
| Діяльність | ботанік, викладач університету, міколог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Віденський університет Карлів університет |
| Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] |
| Науковий керівник | Антон Кернер |
| Аспіранти, докторанти | Рольф Зінгер Генріх Рафаель Едуард фон Гандель-Маццетті Heinrich Lohwagd |
| Членство | Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Королівське фізіографічне товариство в Лундіd Американська академія мистецтв і наук Австрійська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук |
| Діти | Фріц фон Веттштейн |
 Ріхард Веттштайн у Вікісховищі | |
Ріхард Веттштайн (нім. Richard Wettstein; 30 червня 1863, Відень — 10 серпня 1931, Трінс) — австрійський ботанік.
Ріхард Веттштайн відомий ботанік, автор теорії походження двостатевої квітки покритонасінних з декількох одностатевих (як чоловічих, так і жіночих) квіток голонасінних та заснованої на ній філогенетичної системи. Один з творців морфолого-географічного методу у систематиці рослин. Відкрив явище сезонного диморфізму квіткових рослин. У питаннях еволюції дотримувався ламаркістських поглядів.
Біографія
Веттштайн навчався у Відні, де він був учнем Антона Кернера (1831—1898) та одружився з його донькою Аделлю[2].
З 1892 року — професор університету у Празі, з 1899 року — професор Віденського університету та директор Ботанічного інституту та саду у Відні.[3] З 1901 року — президент Віденського зоологічного-ботанічного товариства.
У 1905 році — співпрезидент II Міжнародного ботанічного конгресу, що пройшов у Відні[4].
Почесний член АН СРСР (1927).
Здійснив наукові експедиції — спочатку територією Бразилії, згодом, разом із сином, Південною та СхідноюАфрикою.[5]
Його син, Фріц фон Веттштейн, також був ботаніком.
Вшанування
На честь Ріхарда Веттштайна названо два роди рослин:
- Wettsteinia Petrak
- Wettsteiniola Suesseng.
Наукові праці
- Nolanaceae, Solanaceae, Scrophulariaceae, 1891.[6]
- Grundzüge der geographisch-morphologischen Methode der Pflanzensystematik, 1898
- Botanik und Zoologie in Österreich 1850—1900, 1901
- Der Neo-Lamarckismus und seine Beziehungen zum Darwinismus, 1903
- Handbuch der systematischen Botanik, 1901—1908[7][8]
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріхард Веттштайн |
- Система Веттштайна
- Список ботаніків за скороченням
Примітки
Посилання
- Веттштайн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ріхард Веттштайн у австрійській електронній енциклопедії AEIOU (нім.)
- Профіль Ріхарда Веттштайна на сайті РАН (рос.)
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
