Шеман Вільгот

Шеман Вільгот
Дата народження	2 грудня 1924(1924-12-02)[1][2][…]
Місце народження	Стокгольм, Швеція[4]
Дата смерті	9 квітня 2006(2006-04-09)[5][1][…] (81 рік)
Місце смерті	Стокгольм, Швеція[4]
Поховання	Кладовище Галеварвd[6]
Громадянство	Швеція
Alma mater	Стокгольмський університет і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Професія	письменник, кінорежисер, сценарист, режисер, актор, кінопродюсер, оператор-постановник, режисер монтажу, аніматор, художник коміксів
Нагороди	Ingmar Bergman Awardd (2002)
IMDb	ID 0803672
Шеман Вільгот у Вікісховищі

Девід Гарольд Вільґот Шеман (швед. Vilgot Sjöman; 1924 Стокгольм — 2006, там же) — шведський кінорежисер, сценарист і письменник.

Біографічні відомостіред. код

Навчався в Стокгольмському університеті. З 1948 року виступав як театральний і літературний критик в газетах. Працював асистентом у режисера Інгмара Бергмана.^[7]

У 1962 році поставив свій перший фільм «Коханка» (Бібі Андерссон і Макс фон Сюдов), героїня якого полягає в любовному зв'язку з двома чоловіками. У другому його фільмі «491» (1964) група молодих людей піддає повію різним приниженням.

Скандальної популярності набула його дилогія з Лєною Нюман в головній ролі — «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967) і «Я допитлива — фільм у синьому» (1968) — про студентку, яка бере інтерв'ю у різних людей (серед них — Улоф Пальме, Мартін Лютер Кінг, Євген Євтушенко). Через сцени порнографічного характеру фільм був заборонений до показу в США.

Невдовзі після його смерті шведський апеляційний суд підтримав рішення про те, що шведський телевізійний мовник TV4 завдав шкоди «художній цілісності» робіт його та його колеги-режисера Клаеса Еріксона, вставляючи рекламні паузи в трансляції їхніх фільмів без їхньої згоди.^[8] 2003 року він був нагороджений премією Інгмара Бергмана за ведення цієї судової справи.^[9]

Фільмографіяред. код

Режисер-постановник:

• Älskarinnan (1962, сценарист)
• Ingmar Bergman gör en film (1963, документальний)
• «Сукня» /Klänningen (1964)
• «491» (1964, співсценарист)
• «Ліжко для брата і сестри 1782» (1966, співсценарист)
• «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967, сценарист)
• «Я допитлива — фільм у синьому» (1968, сценарист)
• Ni ljuger (1969, співсценарист)
• Lyckliga skitar (1970, співсценарист)
• Fallgropen (1989, сценарист) та ін.

Приміткиред. код