Сценарист

Місцем роботи сценаристів є кіно, телебачення, театр, рекламні агентства, компанії, що займаються проведенням свят і шоу, а також компанії-розробники комп'ютерних ігор.

Більшість сценаристів починають кар'єру з розрахунку на вигоду, тобто пишуть сценарії, не бувши найнятими і безоплатно.^[5]

Багато з них також працюють коректорами або скрипт-докторами, намагаючись виправити сценарій до вимог режисерів чи студій; наприклад, у випадку, коли менеджмент студії вважає мотиви персонажів незрозумілими, діалоги невдалими тощо.^[6]

Один із найважливіших елементів у реалізації задуму проєкту для студії — залучення професійного сценариста. Проєкти найчастіше продаються студіям, які потім долучають своїх кваліфікованих сценаристів до вдосконалення чи завершення сюжету.

Останнім часом професія сценариста-драматурга стає дедалі більш затребуваними — цьому сприяє зростання попиту на телесеріали, які займають 50-60 % телемовлення і є дуже вигідним бізнесом^[7]. Собівартість серіалів набагато нижча за художні фільми, водночас можна нескінченно заповнювати ними ефірний час і залучати під них рекламу. При цьому телеканали ще тільки приступають до виробництва так званих вертикальних серіалів, і ціни на них будуть лише зростати.

За такого потоку виробництва телесеріалів доречний і ефективний поділ праці сценаристів-драматургів. Є сценаристи, які пишуть синопсис — твір зі зведеним, сумарним викладенням різних поглядів на проблему, тему, питання (хто кого любить, хто кого ненавидить, чому робляться якісь вчинки тощо), — все це описується на декількох сторінках. Щотижня сценарист придумує новий поворот сюжету, щоб глядач був у постійній напрузі й чекав наступної серії. Головним для сценариста тут є знайти якийсь новий хід, по-новому сказати про старе, щоб історія стала сучасною, навіть якщо це історичний серіал, щоб вона змусила людину засумувати, задуматися чи розсміятися. Готова історія переходить до сценаристів-сюжетчиків, як розписують її за сценами. Потім — до сценаристів-діалогістів, які придумують всі розмови героїв.

Найцікавіша робота в головних сценаристів, які придумують суть історії. Робота сценаристів-сюжетчиків і сценаристів-діалогістів більш підпорядкована загальній схемі, але в когось краще виходить одне, у когось — друге. Робота сценаристів на телебаченні — командна. Інколи сценаристу доводиться бути універсальним фахівцем, де він і головний сценарист, і сценарист-сюжетник, і діалогіст. Це практикується в невеликих кінокомпаніях, що знімають не більше 13 серій одного фільму.

Кінодраматург

Кінодраматург — письменник, який створює літературний сценарій для кінематографа, тобто первинну основу, фундамент для постановки фільму.Кінодраматургія взагалі є дуже своєрідним літературним процесом, теорією і мистецтвом побудови драматичного твору, а також сюжетно-образною концепцією такого твору в кінематографі.

Сценарист перш за все повинен любити і вміти писати, мати розвинену фантазію і багатий словниковий запас, але головне — мати певний талант^[7].

Сценарист-драматург також повинен мати такі якості, як ерудованість, упевненість у собі, інтуїтивне мислення, уважність, почуття стилю, працьовитість, комунікабельність та безконфліктність. У сценариста-драматурга має бути розвинене сценарне мислення, тобто вміння конструювати життєві ситуації, пов'язувати їх між собою, мотивувати вчинки героїв.

• Биков Леонід Федорович
• Вінграновський Микола Степанович
• Григор'єв Григорій Прокопович
• Гунішев Андрій Вікторович
• Денисенко Володимир Терентійович
• Жолдак Богдан Олексійович
• Зотиков Олексій Львович
• Іванов Анатолій Євгенович
• Каштанов Віктор Сергійович
• Козиренко Леонід Мартинович
• Комаровський Олексій Валентинович
• Кученко Світлана Яківна
• Онищенко Костянтин Германович
• Островський Зіновій Лазарович
• Прокопенко Олег Ісаакович
• Рудих Євгенія Михайлівна
• Соломонов Михайло Арсенович
• Тарасуль Олександр Геннадійович
• Черняк Світлана Шльомівна
• Юнгер Бела Германович

• Тарантіно

• Чезаре Дзаваттіні — Італія

• Сценарій

• Кінодраматургія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 478-479.