Івачків
Івачків (до 23 вересня 2008 року — Івачкове,[1] 1495 — ЬІвачкове) — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.
| село Івачків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Здовбицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060230080065188 |
| Облікова картка | с. Івачків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1495 |
| Населення | 1000 |
| Площа | 16 км² |
| Густота населення | 75,0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35722 |
| Телефонний код | +380 3652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′17″ пн. ш. 26°19′43″ сх. д. / 50.47139° пн. ш. 26.32861° сх. д. 26°19′43″ сх. д. / 50.47139° пн. ш. 26.32861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 200 м |
| Водойми | річка Устя |
| Відстань до обласного центру | 30 км |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Найближча залізнична станція | Івачкове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35721, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Миротин, вул. Б. Хмельницького, 73 |
| Карта | |
  Івачків | |
 Івачків | |
| Мапа | |
 | |
Географія
Село Івачків розташоване на теренах центральної частини Волині. Лежить на берегах річки Усті, яка у ньому тільки набирає свою силу, а вже потім тече до обласного центру і впадає у Горинь. Також у цьому невеличкому селі є ставок, у якому досить добре розвинене рибне господарство.
Історія
Найдавнішою з відомих згадок на письмі про село "ЬІвачкове", є грамота короля польського і великого князя литовського Олександра І Ягеллончика, яку датовано 11 березня 1495 року та складено у Вільно. Її зміст про дозвіл на ставок, який великий князь надає для власників маєтку "ЬІвачкове" — володимирських зем'ян Федька та Юхна Єловичів. Тут же згадується їхній маєток Здовбиця та річка "Ѡсвица" — сучасна річка Устя.[2]
Гаврило Єрлич-Тиненський разом з дружиною Раїною Іванівною Жуковецькою продав 1584 року частину села шляхтянці Малинській.[3]
У 1906 році село Здовбицької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 9. Дворів 154, мешканців 683[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1069 осіб, з яких 485 чоловіків та 584 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 994 особи.[6]
На 2021 рік населення становить 1200 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,80 % |
| білоруська | 0,10 % |
| російська | 0,10 % |
Транспорт
В Івачкові є залізнична станція. Окрім цього, в Івачкові є ще одна залізнична зупинка — Семилітка, яка знаходиться у протилежному від станції кінці села.
Відомі люди
Померли
- Дзюбенко Володимир Васильович — діяч УПА, командир загону у ВО-1 «Заграва».
- Володимир Пахольчук - Герой України, служив за контрактом у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді Закарпатського легіону. Загинув 31 травня 2022 року внаслідок важких травм, отриманих біля м.Кривий Ріг.[8]
Примітки
Посилання
- Погода в Івачкові [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Sinoptik pogoda [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20140307165603/http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=34761&by_station=1 Розклад ЕПК по ст. Семилітка(Івачків)]
- Розклад приміських поїздів по зп. Семилітка(основна зупинка с. Івачків [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Історія с. Івачків та сьогодення
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
