Адміністративний устрій України

Згідно зі статтею 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села^[4]. Ці територіальні одиниці розрізняються за трьома підставами^[5]:

1) за географічними ознаками вони поділяються на регіони (АР Крим, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);

2) за своїм статусом — на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці — територіальні громади (міські, селищні, сільські). Крім того, АР Крим має особливий статус територіальної автономії, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць;

3) за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України — на територіальні одиниці первинного рівня (міські, селищні і сільські територіальні громади), середнього рівня (райони) і вищого рівня (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).

Згідно чинного Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР (1981) (всупереч Конституції) існує такий тип населеного пункту як селище міського типу (смт). Населення смт вважається міським. Також де-факто адміністративно-територіальними одиницями є території територіальних громад, хоча законодавчо вони ще не мають такого статусу.

Давні адміністративні одиниці

Формування сучасного поділу

Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість чинної до того адміністративної системи з 40 окру́гів та 406 районів (і 29 938 населених пунктів).

У березні 2014 року українська влада внаслідок російської агресії втратила контроль над окупованими Російською Федерацією АР Крим та м. Севастополем, влітку — над частиною Донецької та Луганської областей.

Станом на 1 жовтня 2018 року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: АР Крим, 24 області, Київ та Севастополь, у складі яких нараховується 490 районів, 461 місто (з них 187 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 108 районів у містах, 883 селища міського типу, 28131 сільський населений пункт^[19].

Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів, а на початок 2011 року — 490 районів, 459 міст (з них 180 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28457 сіл^[20].

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову про скорочення кількості районів в Україні (Постанова набрала чинності 19 липня 2020 року^[21]). Замість 490 районів було створено 136. У середньому у складі кожної області стало по 4-5 районів^[22].Території районів складаються з сільських, селищних та міських територіальних громад. Київ та Севастополь, а також більшість обласних центрів та деякі великі міста також поділяються на райони у містах. У складі територіальних громад можуть утворюватися старостинські округи, які об'єднують один або декілька населених пунктів (здебільшого сіл або селищ), які не є адміністративними центрами громад.

Нормативно-правове забезпечення

Станом на поч. 2021 року підготовлений законопроєкт «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», який має замінити «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року.^[23]

Він законодавчо має врегулювати питання щодо порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів та віднесення їх до певних категорій. Законопроєктом встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою України — регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний рівень (райони), базовий рівень — міста, селища, села та допоміжний рівень — райони в містах. Також передбачене запровадження державної реєстрації адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Смт у разі прийняття проєкту закону мають перейти до категорії селищ, а існуючі селища — до категорії сіл. Також запропоновано перевести населені пункти Верховина, Голованівськ, Кельменці та Новоайдар до категорії міст.

Відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Проте жодним чином не йдеться про можливість утворення і ліквідацію областей, встановлення і зміну їх меж, найменування і перейменування. В п. 13 ст. 92 Конституції України йдеться про те, що виключно законами України визначається територіальний устрій України. Однак Закон України «Про територіальний устрій України» так до цього часу і не був прийнятий. Тому на сьогодні це питання залишається відкритим.

В історичній ретроспективі.
В 1991 р. Президія Верховної Ради Української РСР зробила спробу прийняти новий нормативно-правовий акт замість Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 р. У зв'язку з цим Президія Верховної Ради Української РСР постановила передати проект «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» на попередній розгляд Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Однак новий нормативно-правовий акт так і не був прийнятий.

Після прийняття Конституції України у 1996 р. народні депутати України Р. Безсмертний, І. Юхновський, В. Стретович запропонували проєкт Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України”, який 15 липня 1997 р. був прийнятий за основу (картка/картка/вето).

У травні 1997 був прийнятий Закон «Про місцеве самоврядування»^[24]

1998 року Указ Президента започаткував реформу.^[25]

Інші законопроєкти:^[26][27][28] 2005 (22 квітня 2005 р. проєкт закону Р. Безсмертного «Про територіальний устрій України» (у перших варіантах закон мав назву «Про адміністративно-територіальний устрій») опублікував на своїх шпальтах «Урядовий кур'єр»), 2009, 2010/2010, 2010/2010 (довідник), 2012/2012, 2013/2014, 2016 (2016), 2016 (щодо районів), 2017, 2017 (райони), 2017 (райони), 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 (дерадянізація)

Прапор	Герб	№	Регіон	Площа (км²)	Населення (01.01.2021)	Густота населення (осіб/км²)	Адм. центр	Районів	Громад	Адмін. поділ
		1	Автономна Республіка Крим	26 081	1 967 259**	75,43	Сімферополь	10 (14)*	—	докладніше
		2	Вінницька область	26 513	1 529 123	57,67	Вінниця	6	63	докладніше
		3	Волинська область	20 144	1 027 397	51,0	Луцьк	4	54	докладніше
		4	Дніпропетровська область	31 974	3 142 035	98,27	Дніпро	7	86	докладніше
		5	Донецька область	26 517	4 100 280	154,63	Донецьк	8	66	докладніше
		6	Житомирська область	29 832	1 195 495	40,07	Житомир	4	65	докладніше
		7	Закарпатська область	12 777	1 250 129	97,84	Ужгород	6	64	докладніше
		8	Запорізька область	27 180	1 666 515	61,31	Запоріжжя	5	67	докладніше
		9	Івано-Франківська область	13 928	1 361 109	97,72	Івано-Франківськ	6	62	докладніше
		10	Київська область	28 131	1 788 530	63,58	Київ	7	69	докладніше
		11	Кіровоградська область	24 588	920 128	37,42	Кропивницький	4	49	докладніше
		12	Луганська область	26 684	2 121 322	79,5	Луганськ	8	37	докладніше
		13	Львівська область	21 833	2 497 750	114,4	Львів	7	73	докладніше
		14	Миколаївська область	24 598	1 108 394	45,06	Миколаїв	4	52	докладніше
		15	Одеська область	33 310	2 368 107	71,09	Одеса	7	91	докладніше
		16	Полтавська область	28 748	1 371 529	47,71	Полтава	4	61	докладніше
		17	Рівненська область	20 047	1 148 456	57,29	Рівне	4	64	докладніше
		18	Сумська область	23 834	1 053 452	44,2	Суми	5	51	докладніше
		19	Тернопільська область	13 823	1 030 562	74,55	Тернопіль	3	55	докладніше
		20	Харківська область	31 415	2 633 834	83,84	Харків	7	56	докладніше
		21	Херсонська область	28 461	1 016 707	35,72	Херсон	5	49	докладніше
		22	Хмельницька область	20 645	1 243 787	60,25	Хмельницький	3	60	докладніше
		23	Черкаська область	20 900	1 178 266	56,38	Черкаси	4	66	докладніше
		24	Чернівецька область	8097	896 566	110,73	Чернівці	3	52	докладніше
		25	Чернігівська область	31 865	976 701	30,65	Чернігів	5	57	докладніше
		26	Київ	839	2 962 180	3530,61	Київ	10	—	докладніше
		27	Севастополь	864	385 870**	446,61	Севастополь	4	—	докладніше
		UA	Україна	603 628	43 941 483	72,8	Київ	136 (140)*	1469	—

^{*Зараз в окупованій АР Крим 14 районів, вони будуть ліквідовані після деокупації, а замість них буде створено 10 нових районів. Всього нових районів в Україні 136, з урахуванням існуючих районів АР Крим, що не ліквідовані, —  140.}

^{**Населення Севастопольської міської ради та АР Крим вказане станом на 1 січня 2014 року.}

^{За даними офіційного порталу Верховної Ради України[29].}

Міста не враховані у таблиці у графі «міста», бо в них міські ради не утворені і вони не входять до складу територіальних громад: Прип'ять та Чорнобиль. Всього міст в Україні — 461.

*зірочкою зазначена кількість сільрад.

• Територія України
• Адміністративно-територіальна реформа в Україні
• Адміністративно-територіальна одиниця в Україні
• Прапори та герби адміністративних одиниць України
• КАТОТТГ
• КОАТУУ
• Історичні землі України
  • Українські губернії в Російській імперії
  • Адміністративний поділ УНР
  • Адміністративний поділ Української РСР
  • Округи УСРР 1923—1930
  • Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957–1960)
  • Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962–1963)
  • Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)

• Область України
• Список районів України (1966—2020)
• Список районів України
• Список міських районів України
• Територіальна громада України
• Список територіальних громад України

1. Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — 800 с.
   (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

1. Адміністративно-територіальний устрій України / За заг. ред. О.В. Турчинова. — К. : Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2009. — 616 с. — ISBN 978-966-7863-80-7.
2. Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
3. Адміністративно-територіальний процес в України: окремі питання теорії та практики [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Часопис Київського університету права. — 2012. — № 3 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
4. Матвієнко А. С. Політико-правові засади територіальної організації держави: світовий досвід і Україна: монографія. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2015. — 376 с. — ISBN 978-966-02-7660-4.
5. Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; наук. ред. В.С. Кравців. — Львів, 2016. — 264 с. — (Проблеми регіонального розвитку) Архівовано з джерела 8 лютого 2020

• Адміністративно-територіальний устрій України [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

• M. І. Корнієнко. Адміністративно-територіальний устрій України [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Перелік актів з питань адміністративно-територіального устрою, по роках — сайт Верховної Ради України
• Адміністративно-територіальний устрій України (електроний довідник) [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради (2013-й р. [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.])
• Перелік актів з питань адміністративно-територіального устрою, по областях — сайт Верховної Ради України
• Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні на 1 січня 2011 року — Держкомстат України [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (Кількість АТО (2002-2016) // http://ukrstat.org [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.])
• Держстат України [Архівовано 23 січня 2013 у Wayback Machine.]