Алімжанов Ануар Турлибекович
Ануар Турлибекович Алімжа́нов (каз. Әнуар Тұрлыбекұлы Әлімжанов; нар. 12 травня 1930, Карлигаш — пом. 9 листопада 1993, Алмати) — казахський письменник, журналіст.
| Алімжанов Ануар Турлибекович | |
|---|---|
| каз. Әлімжанов Әнуар Тұрлыбекұлы | |
 | |
| Народився | 2 травня 1930 Карлигаш, Алакольський район, Alma-Ata Okrugd, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР |
| Помер | 9 листопада 1993 (63 роки) Алмати, Казахстан |
| Поховання | Алмати |
| Країна |  СРСР Казахстан |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | письменник і журналіст |
| Alma mater | Казахський державний університет (1954) |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Літературна газета, Казахфільм, Правда і Казах адебієті |
| Членство | Спілка письменників Казахстану і СП СРСР |
| Посада | Chairperson of the Writers' Union of Kazakhstand |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |     |
| Премії |  |
Біографія
Народився 12 травня 1930 року в аулі Карлигаші (нині Алакольський район Жетисуської області Казахстану). Рано став сиротою, виховувався у дитячому будинку[1]. Член КПРС з 1953 року. 1954 року закінчив факультет журналістики Казахського державного університету[2] в Алмати.
Працював у газетах «Алма-Атинська правда», «Ленінська зміна», пізніше у «Літературній газеті» як її кореспондент по Середній Азії та Казахстану. Протягом 1963—1967 років був головним редактором студії «Казахфільм», у 1968 році — кореспондентом газети «Правди». З 1969 року працював головним редактором літературного тижневика «Казах адебієті», був членом комітету зі зв'язків із письменниками Азії та Африки. З 1971 по 1979 рік обирався першим секретарем Спілки радянських письменників Казахстану. Одночасно в цей же час і по 1981 рік був секретарем правління Спілки письменників СРСР. У 1981—1991 роках очолював Казахське агентство охорони авторських прав[2].
З березня по жовтень 1991 року — президент Асоціації комерційного телебачення та радіомовлення Казахської РСР; з жовтня 1991 року по січень 1992 року — голова Ради Республік Верховної Ради СРСР[2]. Обирався депутатом Верховної Ради Казахської РСР 8—10, 12 скликань. Був головою Казахського відділення Радянського фонду культури, головою Казахського комітету захисту миру. З 1992 року — голова Соціалістичної партії Казахстану[2]. Помер 9 листопада 1993 року в Алмати, де і похований.
Творчість
Писав російською мовою. Серед творів:
Автор книги літературних есе і спогадів «Людина без друга бідна» (1986).
Українською мовою окремі твори письменника переклав Арсен Іщук.
Відзнаки
- Премія Ленінського комсомолу Казахстану (1965; за повість «Караван йде до сонця»);
- Державна премія Казахської РСР (1967; за повість «Сині гори»);
- Міжнародна премія імені Джавахарлала Неру (1969; за історичний роман «Сувенір із Отрара»);
- Нагороджений орденами Дружби народів, «Знак Пошани».
Примітки
Література
- Алимжанов Ануар // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Є. В. Лизунова. Алімжанов Ануар Турлибекович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 45. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.;
- Алимжанов Ануарбек Турлыбекович // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — ISBN 9965-9389-9-7. (рос.)