Лунін Андрій Олексійович
Андрі́й Олексі́йович Лу́нін (нар. 11 лютого 1999, Красноград, Харківська область, Україна) — український футболіст, воротар іспанського клубу «Реал Мадрид» і збірної України. У складі збірної України U-20 став переможцем молодіжного чемпіонату світу 2019, а також визнаний ФІФА найкращим голкіпером цього турніру[3]. Майстер спорту України міжнародного класу (2019).
Андрій Лунін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Лунін у 2022 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Андрій Олексійович Лунін | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 11 лютого 1999[1] (25 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Красноград, Харківська область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 191 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Луня[2] El muro (стіна) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Реал Мадрид» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 13 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2005–2010 2007–2010 2010–2015 2015–2016 | ДЮСШ (Красноград) «Арсенал» (Харків) «Металіст» (Харків) «Дніпро» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Ранні роки
Вихованець харківського футболу. У 2005—2010 роках займався в красноградській ДЮСШ (тренер — Іван Манько)[2][4][5], паралельно з 2007 року виступаючи на вихідних за харківський «Арсенал»[2][6][7]. Починав грати на позиції нападника[2]. З 2010 по 2015 роки займався в академії харківського «Металіста»[2][6][7], де тренером воротаря був Сергій Вольваков[8][9][5]). Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра» (тренер — В'ячеслав Кернозенко[9][5]). Усього з 2012 по 2016 рік провів у чемпіонаті ДЮФЛ 69 матчів.
«Дніпро»
16 квітня 2016 року дебютував у юнацькій (U-19) команді дніпровців у домашньому поєдинку проти стрийської «Скали». За молодіжну (U-21) команду дебютував 24 вересня того ж року у виїзному матчі з одеським «Чорноморцем».
16 жовтня 2016 року дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши у стартовому складі у виїзній грі проти львівських «Карпат», у якій пропустив 1 м'яч на 29-й хвилині[10]. Таким чином, Лунін у віці 17 років і 247 днів увійшов у топ-5 найбільш юних воротарів за всю історію чемпіонатів України. На 9 вересня 2021 сьомий із найбільш юних воротарів за всю історію чемпіонатів України[11]. 26 жовтня того ж року вперше відстояв «на нуль» (в основний та додатковий час) за головну команду у виїзному кубковому поєдинку проти чернігівської «Десни»[12], а в серії післяматчевих пенальті відбив 2 удари, чим допоміг дніпровцям здобути перемогу та вийти до наступного раунду змагань[13]. А незабаром, відігравши 30 жовтня 2016 року третій поспіль матч в УПЛ, за підсумками туру Андрій був уключений до символічної збірної за версією порталу «Футбол 24»[14].
Наприкінці листопада того ж року, дуже солідно відігравши зустріч проти донецького «Шахтаря», зокрема на 24-й хвилині за рахунку 0:0 відбивши пенальті від Марлоса[15], визнаний найкращим гравцем своєї команди в цьому матчі та знову потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «Футбол 24»[16] і вперше за версією «UA-Футбол»[17]. 30 листопада 2016 року вдруге поспіль відстояв «на нуль» у кубковому двобої домашньої гри 1/4 фіналу проти полтавської «Ворскли», допомігши своїй команді дістатися півфіналу турніру[18]. 2 грудня того ж року стало відомо, що Луніним зацікавився донецький «Шахтар»[19], а після вдалої гри наступного дня у виїзному поєдинку проти луганської «Зорі» Андрій вдруге поспіль потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «UA-Футбол»[20]. 13 грудня 2016 року втретє поспіль потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «UA-Футбол»[21].
«Зоря»
6 липня 2017 року перейшов до луганської «Зорі», уклавши з клубом дворічний контракт. 14 вересня 2017 року Лунін дебютував у єврокубках у матчі групового етапу Ліги Європи проти «Естерсунда» (0:2) на «Арені Львів». У тому сезоні він зіграв у 36 матчах у всіх турнірах, включаючи всі шість матчів «Зорі» в Лізі Європи, у тому числі вдало виступив у грі проти «Атлетіка» на «Сан-Мамесі», де його команда здобула сенсаційну перемогу з рахунком 1:0. У підсумку воротар потрапив до голосування «Зорі» в Твіттері за найкращого гравця року[22] і в результаті був визнаний найкращим футболістом клубу[23].
«Реал Мадрид»
22 червня 2018 перейшов за 9 мільйонів євро до іспанського клубу «Реал Мадрид», підписавши контракт на 6 сезонів[24]. Представлення громадськості українського голкіпера відбулося 23 липня 2018[25]. Дебютував за клуб у матчі Міжнародного кубка чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед», розпочавши зустріч на лаві запасних. Після перерви вийшов на поле замість Кіко Касільї за рахунку 1:2, провів весь другий тайм і не пропустив[26].
11 серпня Лунін виграв свій перший трофей — у матчі за Кубок Сантьяго Бернабеу «Реал» обіграв італійський «Мілан» із рахунком 3:1. Лунін вийшов на заміну на 78-й хвилині матчу і не пропустив жодного голу.
Оренда в «Леганесі»
Наприкінці серпня 2018 року офіційно оголошено про перехід Луніна на умовах однорічної оренди до лав іншого клубу Ла-Ліги — «Леганеса»[27]. Дебютував за «Леганес» 10 листопада, замінивши на 86-й хвилині травмованого Івана Куельяра в матчі проти «Жирони». Перший повний матч у Ла-Лізі зіграв 23 листопада проти «Алавеса». У кубковому матчі проти «Райо Вальєкано» (2:2) відбив пенальті ексфорварда «МЮ» Бебе[28]. Утім, протягом усього сезону українець залишався дублером Куельяра і нечасто виходив на поле[29].
Оренда в «Вальядоліді»
У серпні 2019 року Андрій Лунін відправився в оренду до «Вальядоліду»[30]. У цій команді так і не дебютував у чемпіонаті, взявши участь лише у двох кубкових матчах. Тим не менш, 15 жовтня 2019 року Лунін був включений до списку 20 найкращих гравців у віці до 21 року на нагороду Golden Boy[31]. 15 січня 2020 року оренду з «Вальядолідом» припинено.
Оренда в «Реал Ов'єдо»
У січні 2020 року на правах оренди Лунін перейшов у «Реал Ов'єдо», команду іспанської Сегунди. Перехід значною мірою був пов'язаний із відсутністю ігрової практики у «Вальядоліді». Термін оренди був розрахований до 30 червня 2020 року[32].
У складі команди з Ов'єдо був основним голкіпером і допоміг їй зберегти місце у другому іспанському дивізіоні за результатами сезону 2019/20.
Повернення у «Реал»
2020/21
Перед початком сезону 2020/21 повідомлено, що український голкіпер залишається у лавах мадридського «Реала»[33]. Починаючи з цього ж сезону, взяв 13-й номер у команді, який раніше мав Тібо Куртуа (той забрав перший), і став другим голкіпером команди, перебуваючи в запасі у заявці практично кожного матчу бланкос.
20 січня 2021 року Лунін дебютував у першій команді «Реалу» в офіційному матчі, зігравши у 1/16 фіналу Кубка Іспанії проти нижчолігового «Алькояно», але його команда сенсаційно поступилася з рахунком 1:2 і вилетіла з турніру[34]. Цей матч так і залишився єдиним для воротаря того сезону.
2021/22
Після того як наступного сезону «вершкові» достроково здобули титул чемпіона за два тури до завершення сезону, 8 травня 2022 року Лунін дебютував у складі «Реала» в чемпіонаті Іспанії у виїзному матчі 35-го туру Ла Ліги проти мадридського «Атлетіко» (0:1), пропустивши єдиний гол із пенальті[35]. Свій другий матч зіграв у останньому турі, 15 травня 2022 проти «Кадіса», відзначившись відбитим пенальті, який допоміг його команді здобути нічию 1:1[36][37][38]. Того ж сезону виграв із командою Лігу чемпіонів та Суперкубок Іспанії, але у цих турнірах на поле не виходив.[39]
2022/23
На початку жовтня 2022 року стало відомо, що основний воротар Куртуа зазнав травми, завдяки чому Лунін дістав шанс вийти на поле вперше у сезоні 2022/23, зігравши 2 жовтня свій третій матч у Ла Лізі за «Реал», але й цього разу не зумів зберегти свої ворота «сухими». До того ж «вершкові» вперше у сезоні не перемогли, зігравши внічию з «Осасуною» (1:1) і перервавши серію з 9 звитяг поспіль[40].[40]. Уже за кілька днів, 5 жовтня 2022 року Лунін дебютував у Лізі чемпіонів, у матчі проти донецького «Шахтаря» (2:1), але й тут пропустив гол[41]. А вже 16 жовтня 2022 року він став першим українським гравцем, який зіграв у Ель Класіко проти «Барселони», який закінчився перемогою «вершкових» із рахунком 3:1[42]. Загалом за час відсутності Куртуа встиг провести 6 матчів в усіх турнірах.
На початку лютого 2023 року Куртуа знову зазнав травми, через яку мусив пропустити Клубний чемпіонат світу[43]. На цьому турнірі українець зіграв в обох матчах мадридців, у тому числі у фіналі 11 лютого 2023 року, де Лунін пропустив 3 голи з трьох ударів у площину, отримавши найнижчу оцінку на дві команди[44]. Тим не менш Лунін став лише другим українцем, який здобув перемогу на клубному чемпіонаті світу (першим був Дмитро Чигринський, який не виходив на поле)[45]. Загалом поки Куртуа був травмований, Лунін взяв участь у 4 матчах. В одному відстояв на нуль, а в інших пропустив 5 голів[46].
Кар'єра в збірній
З 2014 по 2015 рік грав у складі юнацької збірної України U-16. З 2015 року виступав за юнацьку збірну U-17.
2017 року дебютував в іграх за юнацьку (U-19) збірну України, а також у складі молодіжної збірної України.
23 березня 2018 року повністю провів на полі товариський матч національної збірної України проти збірної Саудівської Аравії[47], таким чином дебютувавши у складі головної української збірної та ставши у віці 19 років і 40 днів наймолодшим голкіпером у її історії[48]. Відтоді регулярно викликається до лав національної команди, щоправда, зазвичай як один із резервістів Георгія Бущана чи Анатолія Трубіна.
У травні-червні 2019 році Лунін зіграв у складі збірної України U-20 на чемпіонаті світу, де українці стали переможцями турніру, а Андрій був визнаний найкращим голкіпером чемпіонату[49].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Станом на 21 квітня 2024 року.
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | |||
2016–17 | «Дніпро» | ПЛ | 22 | −22 | КУ | 3 | −1 | − | − | − | − | − | − | 25 | −23 | |
2017–18 | «Зоря» | ПЛ | 29 | −41 | КУ | 1 | −4 | ЛЄ | 6 | −9 | − | − | − | 36 | −54 | |
2018–19 | «Леганес» | ЛЛ | 5 | −5 | КІ | 2 | −2 | − | − | − | − | − | − | 7 | −7 | |
2019–20 | «Реал Вальядолід» | ЛЛ | − | − | КІ | 2 | −1 | − | − | − | − | − | − | 2 | −1 | |
«Реал Ов'єдо» | СД | 20 | −20 | КІ | − | − | − | − | − | − | − | − | 20 | −20 | ||
2020–21 | «Реал Мадрид» | ЛЛ | − | − | КІ | 1 | −2 | − | − | − | − | − | − | 1 | −2 | |
2021–22 | ЛЛ | 2 | −2 | КІ | 2 | −2 | − | − | − | СКІ | 0 | 0 | 4 | −4 | ||
2022–23 | ЛЛ | 7 | −7 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 2 | −2 | СКІ+КЧС | 0+2 | 0+−4 | 12 | −13 | ||
2023–24 | ЛЛ | 20 | −13 | КІ | 1 | −4 | ЛЧ | 6 | −7 | СКІ | 1 | −1 | 28 | −25 | ||
Усього за «Реал Мадрид» | 29 | −22 | − | 5 | −8 | − | 8 | −9 | − | 3 | −5 | 45 | −44 | |||
Усього за кар'єру | 105 | −110 | − | 13 | −16 | − | 14 | −18 | − | 3 | −5 | 135 | −147 |
Статистика виступів за збірну
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
23-03-2018 | Марбелья | Саудівська Аравія | 1 – 1 | Україна | товариський матч | -1 | |
03-06-2018 | Цюрих | Албанія | 1 – 4 | Україна | товариський матч | -1 | |
20-11-2018 | Анталія | Туреччина | 0 – 0 | Україна | товариський матч | - | |
10-09-2019 | Дніпро | Україна | 2 – 2 | Нігерія | товариський матч | -2 | |
14-11-2019 | Запоріжжя | Україна | 1 – 0 | Естонія | товариський матч | - | |
11-11-2020 | Хожув | Польща | 2 – 0 | Україна | товариський матч | -2 | |
08-06-2022 | Дублін | Ірландія | 0 – 1 | Україна | Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап | - | |
24-09-2022 | Єреван | Вірменія | 0 – 5 | Україна | Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап | - | |
27-09-2022 | Краків | Україна | 0 – 0 | Шотландія | Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап | - | |
21-03-2024 | Зениця | Боснія і Герцеговина | 1 – 2 | Україна | Відбір до ЧЄ 2024 | -1 | |
26-03-2024 | Вроцлав | Україна | 2 – 1 | Ісландія | Відбір до ЧЄ 2024 | -1 | |
Усього | Матчів | 11 | Голів | -8 |
Титули і досягнення
Командні
- Чемпіон Іспанії: 2021-22
- Володар Кубка Іспанії: 2022-23
- Володар Суперкубка Іспанії: 2021, 2023
- Володар Суперкубка УЄФА: 2022
- Переможець Клубного чемпіонату світу: 2022
Особисті
- Найкращий воротар молодіжного чемпіонату світу 2019 року.
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (2019)[50]
Примітки
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Лунін Андрій Олексійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Лунін Андрій Олексійович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Лунін Андрій Олексійович на сайті Soccerbase (англ.)
- Лунін Андрій Олексійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Лунін Андрій Олексійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)