Андрєєва Марія Федорівна

Марі́я Фе́дорівна Андрє́єва (Желябужська; 4 липня 1868 — 8 грудня 1953) — російська радянська акторка і громадська діячка. Член партії більшовиків з 1904.

Андрєєва Марія Федорівна
рос. Мария Фёдоровна Андреева
Народилася 4 липня 1868(1868-07-04)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 8 грудня 1953(1953-12-08)[2][1] (85 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка театру, кіноакторка, модель, акторка, комісар
Роки діяльності з 1886
У шлюбі з Максим Горький
Діти Yuri Zhelyabuzhskyd
IMDb nm1715115
Нагороди та премії
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

CMNS: Андрєєва Марія Федорівна у Вікісховищі
1905

«Цивільна дружина» і соратниця більшовицького письменника О. М. Горького.

Біографія

Народилась в збіднілій дворянській сім'ї режисера імператорського Александринського театру Ф. А. Федорова-Юрковського. За спогадами сучасників Марія була сліпуче красивою. Вперше вийшла на сцену в 18-річному віці в театрі в Казані.

Через два роки вона вийшла заміж за дійсного статського радника А. А. Желябужського, котрий був її старше на вісімнадцять років. Офіційно він обіймав посаду головного контролера Курської і Нижегородської залізниць, але крім цього був членом Товариства мистецтва і літератури, членом правління Російського театрального товариства.

В шлюбі народила двох дітей: син Юрій (нар. 1888) і дочка Катерина (1894).

Невдовзі після весілля інспектор залізниць Желябужський був направлений на службу в Тифліс, де Марія Федорівна вперше виступила на сцені місцевого театру. Після того як через кілька місяців вона стала популярнішою особою міста, вона взяла собі псевдонім «Андрєєва».

Партійна діяльність

В 1900 познайомилась з більшовицьким письменником і драматургом Максимом Горьким, а в 1903 стала його «цивільною жінкою», а також його найближчим помічником і секретарем. Разом з Горьким брала активну участь у підпільній змовницькій діяльності партії більшшовиків. У 1905 році була видавцем більшовицької газети «Нове життя».

Андрєєва мала яскраво-невідхильну жіночу зовнішність і стать, в неї часто закохувались багаті меценати та прихільники театру. М.Горький виконував роль звідника-сутенера і гроші, даровані прихільниками Андрійовій, поповнювали також партійну касу. Через ці свої якості, Андреєва отримала від Володимира Леніна підпільне більшовицьке призвисько «Товариш феномен» і часто використовувалась верхівкою партії більшовиків.

Ставши коханкою підприємця Сави Морозова, Анреєва була важливим каналом надходження великих грошей від нього «для художнього театру», а насправді — для фінансування проведення з'їзду партії, створення та озброєння бойових дружин та видання підпільної більшовицької газет «Искра». Андреєва разом з Горьким і Леонідом Красіним була замішана у вбивстві Сави Морозова в 1905 р у Франції. Після скандалу, викликаного вбивством та початком розслідування, втекла за кордон разом з Горьким — спочатку в США, а потім в Італію, на острів Капрі. На її рахунку в банку опинилося чимало грошей, що заповів їй Сава Морозов.

Показовим для розслідування вбивства виявився такий факт, що С.Морозов невдовзі до смерті застрахував своє життя на сто тисяч рублів «на пред'явника» і віддав страховий поліс Андрійовій. Та ж після його смерті, розплатившись з боргами, 60 тисяч з грошей, отриманих по страховці, передала більшовикам.

Повернувшись в 1913 році в Росію Андрєєва стає фінансовим агентом партії і вишукує всюди засоби для революційної діяльності. Ленін цінував Андрєєву — за ділову хватку, уміння все «вибити» і дістати. Одночасно вона грає в театрах — в Києві, а потім у театрі Незлобіна в Москві.

Учениця К. С. Станіславського, Андрєєва створила на сцені ряд значних образів у п'єсах рос. та зарубіжної класики. Після Жовтневого перевороту Андрєєва продовжувала активну громадську діяльність. За її безпосередньою участю створено 1919 в Петрограді Великий драматичний театр.

Примітки

  • Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Література

    Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв