Анодіна Тетяна Григорівна
Анодіна Тетяна Григорівна (нар. 16 квітня 1939, Санкт-Петербург) — російська науковиця, голова Міждержавного авіаційного комтету, доктор технічних наук, професор.
Анодіна Тетяна Григорівна | |
---|---|
рос. Татьяна Григорьевна Анодина[1] | |
![]() | |
Народилася | 16 квітня 1939[1] (85 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | авіакосмічний інженер, науковиця, викладачка університету |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут (1965)[1] |
Галузь | цивільна авіація[1] і Аеронавігація[1] |
Заклад | State Scientific Research Institute of Civil Aviationd[1] Міністерство цивільної авіації СРСРd[1] МАК[1] |
Вчене звання | професор[d][1] і професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук[1] (1980) і доктор наук |
У шлюбі з | Плешаков Петро Степанович |
Діти | Aleksandr Pleshakovd |
Нагороди | |
Автограф | ![]() |
![]() |
Біографія
Народилася 16 квітня 1939 року в Санкт Петербурзі в сім'ї військового льотчика. В 1961 році закінчила Львіський політехнічний інститут.Працювала в Державному інституті цивільної авіації на посаді інженера-випробовувача.Вивчала і організовувала роботу в галузі створення систем супутникового зв'язку, навігації та спостереження. Автор понад ста наукових робіт[3].В 1991 році була основною рушійною силою в підготовці рішення про створення Міждержавного авіаційного комітету при Міждержавній раді з авіації та використання повітряного простору СНД.
Сім'я
- Чоловік — Плєшаков Петро Степанович (1922—1987) генерал-полковник при Міністерстві радіопромисловості СССР.
- Син (прийомний) — Плєшаков Олександр Петрович (1964) голова ради директорів та засновник першої недержавної авіаційної компанії «Трансаеро» .
- Невістка — Плєшакова Ольга Олександрівна (1966) генеральний директор «Трансаеро».
- Син (прийомний) — Плєшаков Олександр Петрович (1964) голова ради директорів та засновник першої недержавної авіаційної компанії «Трансаеро» .
За даними Forbes, після краху компанії «Трансаеро» в 2015 році Анодіна Тетяна Григорівна, її син та невістка залишили Росію, переїхавши до Франції[4].
Нагороди та почесні звання
- Лавреатка Державної премії СРСР за розробку автоматизованої радіолокаційної системи управління повітряним рухом для аеропортів з високою інтенсивністю польотів (АС КПР «Старт»)[5]
- Лавреатка найвищої нагороди ІКАО — премії імені Едварда Ворнера (1997 рік)[6]
- Заслужений діяч науки Російської Федерації (9 квітня 1997) за заслуги в науковій діяльності [7]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (21 лютого 1998) за багаторічну сумлінну працю та у зв'язку з 25-річчям Єдиної системи організації повітряного руху Російської Федерації[8]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (12 квітня 1999) за заслуги перед державою і великий внесок у розвиток цивільної авіації[9]
- Почесна грамота Уряду Російської Федерації (7 грудня 2001 рік за заслуги перед державою в галузі розвитку авіації та в зв'язку з 10-річчям створення Міждержавного авіаційного комітету[10]
- Лавреатка Національної премії громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва за 2002 р[11]
- Орден «За заслуги» (Україна) III ступеня (2007 рік)[12]
- Медаль Ананії Ширакаци (Вірменія) за співпрацю в справі розвитку сфери цивільної авіації в Республіці Вірменії[13]
- Грамота СНГ[14]