Баликов Юрій Євдокимович
Ю́рій Євдоки́мович Ба́ликов (17 квітня 1924, Плисків — 9 серпня 2010, Київ) — український художник, член Спілки радянських художників України з 1965 року. Батько художниці Олени Баликової.
| Баликов Юрій Євдокимович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 17 квітня 1924 Плисків, Погребищенський район, Бердичівська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 9 серпня 2010 (86 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт і ню | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1958) | |||
| Діяльність | художник, викладач | |||
| Працівник | Київський державний художній інститут | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Діти | Баликова Олена Юріївна | |||
| Нагороди |   | |||
Біографічні відомості
Народився 17 квітня 1924 року в селі Плискові (тепер Вінницький район Вінницької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985), двома медалями «За відвагу» (22 лютого 1945; 18 травня 1945)[1].
1951 року закінчив Київське училище прикладного мистецтва; протягом 1952—1958 років навчався у Київському державному художньому інституті, був учнем Віктора Пузиркова. Дипломна робота — картина «Арешт студентів Київського університету в 1905 році» (керівник Олексій Шовкуненко).
У 1959—1975 роках працював експертом Художньої-експертної колегії Мінстерства культури УРСР з образотворчого мистецтва; у 1977—1983 роках обіймав посаду начальника живописного цеху творчо-виробничого об'єднання «Художник»; у 1978—1985 роках — старший викладач Київського художнього інституту.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Дем'яна Коротченка, № 3, квартира № 102 та у будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 65[2]. Помер у Києві 9 серпня 2010 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису, створював портрети, пейзажі, натюрморти, картини у жанрі ню[2]. Серед робіт:
Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1965 року. Персональна виставка відбулась у Києві у 2002 році. Удостоєний диплома та Почесної грамоти Національної спілки художників України[2].
Твори зберігаються в музеях Києва, Донецька, Харкова та інших міст України, у фондах Міністерства культури і мистецтв України та Національної спілки художників України та приватних збірках Франції, Англії, Швеції, Словаччини, США, Канади, Китаю та інших країн[2].
Примітки
Література
- Баликов, Юрий Евдокимович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 274. (рос.)
- Баликов Юрій Євдокимович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 23—24.;
- Баликов Юрій Євдокимович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 16.;
- Юрій Баликов // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 18—19. — ISBN 966-95504-1-6.;
- М. Г. Лабінський. Баликов Юрій Євдокимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
- Баликов Юрій Євдокимович. // Довідник Національної спілки художників України. — Київ: Національна Спілка художників України. — 2005. — С. 122;
- Р. Михайлова Баликов Юрій Євдокимович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А—В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 83. ISBN 978-966-02-8960-4.