Білянка (Польща)
Білянка (пол. Bielanka) — лемківське село в Польщі, у гміні Горлиці Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 186 осіб (2011[1]).
Село.jpg) Координати 49°36′ пн. ш. 21°07′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 21.117° сх. д. 21°07′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 21.117° сх. д.
|
Розташування
Лежить 5 км на південь від воєводської дороги № 28 Новий Сонч-Горлиці.
Назва
За місцевими переказами жителі Білянки займалися переробкою і тканням льону. Однією з технологічних ланок було вибілювання полотна, через вистелювання довколишніх полів білими полотнами село отримало свою назву. Знаменитими були і місцеві виробники дьогтю та лікувальної мазі з нього, також в околиці діяла гута скла.
Географія
Селом протікає потік Білянка.
Історія
Землі на обох берегах Ждині були надані Казимиром Великим 27 жовтня 1359 року батькові й сину Павлу і Яну Гладишам, і їхні нащадки володіли цими землями до 1611 р. Гладиші поставили замок в 1540 р. у сусідньому з Білянкою Шимбарку, який зберігся донині — нещодавно відреставрований за кошти Євросоюзу і доступний для огляду.
Білянка за переказами є найстаршим селом в околиці. Довколишні ліси колись належали місцевим селянам. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує власність на село Яна Бранського, було 5 селянських господарств і господарство солтиса, село належало до парохії Лосє. З часом ґр. Скшиньський випасав вівці в цих лісах і в той спосіб використовував ліси, спровадив до Білянки жидів, а ті, як орендарі, заложили тут гуральню, бровар, тартак і гуту.
Білянка була, колись самостійною парохією. В 1785 р. виступає вже, як дочерна Долин, у той час коли Ліщини і Кунькова належали тоді до Климківки. В 1855 р. утворено з Ліщин, Білянки і Кунькової одну парохію.
У 1914 р. за москвофільство 16 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 520 жителів села — 495 українців, 20 поляків і 5 євреїв[2]. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, метричні книги велися з 1785 року[3].
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Населення
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 93 | 10 | 69 | 14 |
| Жінки | 93 | 12 | 53 | 28 |
| Разом | 186 | 22 | 122 | 42 |
Етнографія
Білянка є першим селом на Лемківщині, сучасні мешканці якого погодились на двомовну назву. Рішення прийняте 24 листопада 2008 року мінімальною перевагою: 32 голоси проти 31.
Пам'ятники
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці з 1713 року, реставрована у 1873 році, сильно постраждала від підпалу у 1946 році. Зараз у ній проводяться богослужіння двох обрядів: латинського і греко-католицького.
- Дерев'яна лемківська школа XIX—XX століть
- Дерев'яна комора.
Інші пам'ятники
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці та Почаївської Ікони Матері Божої місцевої парафіяльної православної громади. Розпочате будівництво 23 червня 2012 р. Місце під церкву освятив горлицький єпископ Паїсій. Будівництво закінчено й освячене 7 вересня 2014 р.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білянка (Польща)
Література
- Bielanka, 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 207. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |