Василівка (Новомосковський район)

Васи́лівка — село в Україні, в Губиниській селищній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області, над річкою Самара. Населення становить 856 осіб.

село Василівка
Герб
Будинок культури
Будинок культури
Будинок культури
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьДніпропетровська область
РайонНовомосковський район
ГромадаГубиниська селищна громада
Облікова карткасело Василівка 
Основні дані
Засноване1779
Населення856
Поштовий індекс51273
Телефонний код+380 5693
Географічні дані
Географічні координати48°42′42″ пн. ш. 35°33′28″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 35.55778° сх. д. / 48.71167; 35.55778 35°33′28″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 35.55778° сх. д. / 48.71167; 35.55778
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водоймир. Самара
Місцева влада
Адреса ради51273, с. Василівка, вул. Українська, 1
Сільський головаПисаренко Юрій Анатолійович
Карта
Василівка. Карта розташування: Україна
Василівка
Василівка
Василівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Василівка
Василівка
Мапа
Мапа

CMNS: Василівка у Вікісховищі

Географія

Село Василівка розташоване на правому березі річки Самара, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Підлісне (Павлоградський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Всесвятське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія

В околицях села Василівка досліджені кургани епохи бронзи (III—II тисячоліття до н е.) і кочівників XIII—XIV століть. Саме село було засноване в 1779 році.

1886 року тут мешкало 1281 осіб, було 260 дворів, волосне правління, православна церква. За 7,5 км від слободи був цегляний завод і готель. Слобода Василівка (за царату також називалася Остапівка) була центром Василівської волості Новомосковського повіту.

Саме в цьому селі у 1824 році народився відомий фотограф-любитель і учасник Кавказької війни Іван Ностіц. Уся родина була похована в родинній усипальниці під Свято-Духівською церквою.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1679 осіб (879 чоловічої статі та 800 — жіночої), з яких 1662 — православної віри[1].

Під час німецької окупації у 1942-43 роках у селі знаходилася значна кількість поліцейських для боротьби з партизанами та підпільниками: місцеві поліцейські, кінна школа жандармерії з Дніпропетровська та рота власівців[2]

До 2020 року було центром Василівської сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 991 особа, з яких 427 чоловіків та 564 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 855 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська94,39 %
російська5,14 %
білоруська0,23 %
інші0,24 %

Економіка

  • «Самарське», ТОВ.
  • «Дідова», ПП.

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Природно-заповідний фонд

Поблизу села знаходиться орнітологічний заказник місцевого значення Василівська колонія сірих чапель і ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Ділянка дубового лісу Василівської лісової дачі, Дуб пам'яті Леніна та Штучні дубові насадження.

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Література

  • Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.554

Посилання