Великий Ходачків

Перша писемна згадка — 1758 року^[1]. В окремих довідниках межі ХІХ — ХХ століть згадується як містечко в Тернопільському повіті^{[джерело?]}.

У ХІХ ст. громада Великого Ходачкова користувалася власною печаткою зі складним зображенням: у полі печатки — хата, біля якої стоять селянин з палицею та вояк, озброєний рушницею^[2]. Печатка, ймовірно, відтворює переказ про заснування поселення на місці корчми, розташованої на роздоріжжі (цей переказ, між іншим, наведено у відомій праці Анджея Куропатницького «Географія Галичини» 1786 р.).

Станом на 1897 р. власником Великого Ходачкова був дідич Генрик Шеліський. Населення містечка^{[джерело?]} становило 2130 мешканців. Діяла читальня українського товариства «Просвіта», а також поштове відділення.

15 квітня 1944 року нацисти вбили 365 мирних жителів, майже повністю спалили село, з 710 хат уціліло близько 30^[1].

У 1944—1946 роках із Польщі переселено у Великий Ходачків 210 українських сімей^[1].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1302 особи, з яких 599 чоловіків та 703 жінки^[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1367 осіб^[4].

Мова

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (1888; мурована)
• костел Матері Божої Утішительки і святого Йосифа Улюбленця (1880)
• пам'ятник о. Тимотеєві Бордуляку (1991; скульптор Роман Вільгушинський; архітектор Б. Гаврилюк)
• Відкривається Кімната-музей Т. Бордуляка
• могила з пам'ятником (білий мармур) письменника отця Тимотея Бордуляка
• пам'ятник Героям Небесної Сотні
• братська могила жертвам нацистського злочину 15 квітня 1944
• погруддя Героя Радянського Союзу В. Чалдаєва (1980) - демонтовано.
• меморіальна дошка з барельєфом (1988; скульптор М. Невеселий).

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, «Будмонтажмеханізація», СМПК-2.

Є кімната-музей Тимотея Бордуляка.

Народилися

• єпископ Єронім Стройновський (1752—1815) — правознавець, економіст, державний і релігійний діяч, віленський латинський єпископ (1814—1815), ректор Віленського університету^[6].
• інженери І. Баюс, С. Кріль, Д. Старущак,
• винахідник-раціоналізатор І. Гавришко,
• полковник І. Гавришко,
• кандидат економічних наук М. Хопчан.

Проживав (1905—1936), помер та похований письменник о. Тимотей Бордуляк.

• Антошків М., Гаврильцьо І. Великий Ходачків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 239. — ISBN 966-528-197-6.
• Пустиннікова І. Вісімдесят три святині Тернопілля. — К. : Грані-Т, 2010. — С. 66-67.
• Chodaczków, 1.) wielki (z Kalasantówką), wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 604. (пол.)

Зовнішні відеофайли
	На Козівщині відкрили кімнату-музей о.Бордуляка на YouTube // ТТБ, 21 березня 2016.

• http://www.castles.com.ua/chodaczkow.html [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• http://ua.vlasenko.net/velykyi_khodachkiv/index.html [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/wel-hodachkiv1.php [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.