Гай Аврелій Котта (консул 252 року до н. е.)
Гай Авре́лій Ко́тта (лат. Gaius Aurelius Cotta; ? — після 231 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 252 і 248 років до н. е., полководець Першої Пунічної війни, удостоєний тріумфу.
| Гай Аврелій Котта | |
|---|---|
| лат. C. Aurelius L.f.C.n. Cotta | |
| Ім'я при народженні | Gaius Aurelius Cotta |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | після 221 до н. е. Апулія |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний діяч, полководець Першої Пунічної війни |
| Знання мов | латина |
| Посада | консул (252 та 248 до н. е.), цензор (241 до н. е.), начальник кінноти (231 до н. е.) |
| Рід | Аврелії |
| Батько | Луцій Аврелій Котта |
| Мати | невідомо |
| Нагороди | тріумф |
Життєпис
Перший відомий представник роду плебейського роду Авреліїв (Homo novus). Згідно записів у Капитолийских фастах, його батька звали Луцієм, а ім'я діда — Гай.[1]
У 252 році до н. е. його було обрано консулом разом з Публієм Сервілієм Геміном. Тоді йшла Перша Пунічна війна. Гай Аврелій очолив війська, що захопили важливі Ліпарські острови. За це отримав тріумф.
У 248 році до н. е. його вдруге було обрано консулом знову з Публієм Сервілієм Геміном. Після поразки карфагенян у битві при Дрепано брав участь у перемовинах, що завершили війну з Карфагеном. Також було укладено мир із Сиракузами.
У 241 році до н. е. став цензором разом з Марком Фабієм Бутеоном. У 231 році до н. е. його було призначено начальником кінноти (лат. magister equitum) при диктаторові Гаї Дуїлії.
Подальша доля Гая Аврелія невідома.
Примітки
Джерела
- Elimar Klebs: Aurelius 94). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II,2, Stuttgart 1896, Sp. 2481—2482. (нім.)
 | Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |